У Корсунь-Шевченківському районі готуються до завершення першого етапу адміністративної реформи, а саме формування об’єднаних територіальних громад. Нагадаємо, що на цей час в районі діють 5 ОТГ — Стеблівська, Набутівська, Селищанська, Карашинська та Моринська. Із сільських територій залишилася необ’єднаною лише Зарічанська сільська рада.
Сам же райцентр — місто Корсунь-Шевченківський — тривалий час не міг визначитися, де, з ким і в якому статусі хоче бути: процес об’єднання із селами нинішніх Карашинської і Моринської ОТГ депутати міськради провалили на завершальному етапі, натомість надалі вони активно добивалися для Корсуня статусу міста обласного значення. І от зараз знову актуалізувалася перспектива об’єднання Корсуня-Шевченківського із згаданими селами. Але, як виявилося, не всі села готові іти під крило Корсуня.
В районі буде чотири громади
Про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомив Микола Березовий, голова Корсунь-Шевченківської райдержадміністрації.
– У Корсунь-Шевченківському районі буде чотири громади: Набутівська ОТГ, Стеблівська ОТГ, Селищенська ОТГ, в яку входить Карашинська ОТГ; Корсунь-Шевченківська ОТГ, в яку входить Моринська ОТГ, – повідомив очільник РДА.
У свою чергу Роман Боднар, голова Черкаської обласної державної адміністрації, надав детальне обгрунтування:
– Черкаська обласна адміністрація надіслала пропозиції щодо змін до перспективного плану до Кабміну. Згідно із проєктом, маємо 67 громад. Проєкт плану подали в останній день, бо мали на меті прокомунікувати із якнайбільшою кількістю людей, а не спрямувати документ «для галочки». Проєкт перспективного плану – це не лише про території, це про людей, які живуть на цих територіях. Звичайно, знайти ідеальний варіант абсолютно для всіх – це утопія. Тому намагалися врахувати інтереси більшості. Формування плану – це не про політику та амбіції, це про якість життя, доступність послуг, розвиток і перспективу.
Витяг із проєкту перспективного плану:
З повним проєктом плану можна ознайомитись за посиланням: https://cutt.ly/Qr9rcZS
Нагадаємо, що до цього часу у перспективному плані адміністративно-територіального устрою області, в Корсунь-Шевченківському районі передбачалося тільки три ОТГ — Стеблівська, Набутівська і Корсунь-Шевченківська. В уточненому плані тепер представлена ще й Селищенська ОТГ. Чому ж тоді зникнуть з карти району ще дві нині діючі об’єднані громади і яким чином у плані з’явилася четверта?
На дві ОТГ менше
Наприкінці минулого року – на початку цього відбулися істотні зміни у законодавчому підгрунті процесу децентралізації. 20 грудня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей)», який передбачає, зокрема, що об’єднання громад надалі відбуватиметься винятково за перспективним планом, розробленим обласною адміністрацією. У січні 2020 року Уряд вніс також зміни до Методики формування спроможних територіальних громад, визначивши нові критерії формування – чисельність постійного населення; чисельність дітей у школах громади; площа території; індекс податкоспроможності бюджету громади та ряд інших. За деякими з цих критеріїв, як порахували в області, три ОТГ Корсунщини не відповідають рівню спроможності. Саме тому, як зауважив голова Корсунь-Шевченківської РДА Микола Березовий, в облдержадміністрації розглядали варіант трьох об’єднаних громад – Набутівська, Стеблівська і Корсунь-Шевченківська, тобто Моринська, Карашинська і місто повинні були об’єднатися в одну ОТГ, а Селищенська ОТГ і Зарічанська сільрада — приєднатися до Стеблівської громади.
— Є норми, яким повинні відповідати ОТГ, є об’єктивні фінансові розрахунки та методологія Кабміну, відповідно до яких розраховується платоспроможність громад. Тобто не може такого бути, щоб одна громада мала мільйони на рахунку, а інша – менш платоспроможна — повинна зникати. Або хоча б взяти кількість учнів, які навчаються у цих громадах: їх чисельність також не відповідає нормативам, — пояснює Микола Березовий причини злиття кількох ОТГ в районі. — Також не може бути, щоб села об’єдналися в громади, а Корсунь залишився в стороні. У нас є районна лікарня, у нас є комунальні заклади, які потрібно утримувати. Чому люди із сільської місцевості забувають про ці заклади? Вони ж також користуються їхніми послугами. Врешті-решт, мають бути враховані інтереси та право на розвиток всього району. І моє бачення – максимально можливе укрупнення.
Голова райдержадміністрації зазначає, що пропонував приєднатися до Корсунь-Шевченківської громади й іншим ОТГ, але, за його словами, «всі говорять в один голос: ви об’єднуйтесь, а ми побачимо, чи буде Корсунь нам цікавий, чи будемо ми цікаві Корсуню».
Чому Корсунь «не цікавий» селу
Варіант злиття Карашинської та Селищанської громад і утворення укрупненої Селищенської ОТГ з центром в селі Селищі вималювався на етапі обговорення запропонованого обладміністрацією перспективного плану. Чим мотивувалися «карашинці», відмовляючись від об’єднання з містом, ми говоримо із Карашинським сільським головою Анатолієм Пархоменком.
Щоб зрозуміти передумови виникнення такої розкладки, варто повернутися до подій трирічної давнини, коли 6 грудня 2016 року на сесії міської ради депутати зробили «крок назад» і не підтримали проєкт рішення «Про добровільне об’єднання територіальних громад», яким мав завершитися процес утворення Корсунь-Шевченківської ОТГ, простіше кажучи, місто не підтримало об’єднання із селами району. На цей факт посилається і очільник Карашинської ОТГ, зазначаючи, що в ОДА вони відстоювали своє майбутнє, в першу чергу, у сільській громаді, оскільки «сільські території переживають щодо міста».
— Є певний досвід, коли раніше левову частку доходів залишали в місті. Тепер за ці два роки ми побачили реальні гроші, чимало вдалося зробити. Чи буде так у разі приєднання до міста – це питання і тривожило частину людей, — пояснює Анатолій Пархоменко. — Ми опитували частину населення. У них є острах, що якщо ми підемо до міста – позакривають школи, ФАПи, не будуть давати кошти на соціальні послуги… Хоча я не думаю, що може бути такий розвиток подій, це зовсім не державницький підхід і навряд чи хтось на це піде. Проте, думаю, люди хочуть сільську громаду ще тому, що у нас вийшло самостійно працювати – вони бачать результат, який їх певною мірою задовольняє.
— І яким він є на цей час? Чого вдалося досягти?
— Насамперед ми побачили свободу дій. Якщо зіставити наші можливості до об’єднання і після – це стільки зроблено, що не порівняти. Ми почали розвиватися, ми почали залучати інвестиції, запровадили земельні аукціони, в бюджет пішли гроші. За цей рік самих поточних ремонтів ми зробили на суму більше трьох мільйонів гривень — порівняти це з попереднім періодом неможливо: суми були втричі менші. Ми багато виконали робіт по школах, по ФАПах. Зараз я реально жалію, що ми не зробили об’єднання на рік раніше.
Плани Уряду
Слід зазначити, що затвердити перспективний план і таким чином остаточно визначити долю громад Корсунщини має Уряд країни вже до кінця цього тижня. Саме тоді можна бути з впевненістю говорити, що в Корсунь-Шевченківському районі буде чотири ОТГ.
За словами Віце-прем’єр-міністра – Міністра розвитку громад та територій Дениса Шмигаля, планується, що до квітня 2020 року в Україні вже буде затверджений адміністративно-територіальний устрій базового рівня. До червня в Уряді планують завершити утворення субрегіонального рівня (укрупнених районів, або як їх ще планують назвати — округів чи повітів).
Загалом завершиться адмінреформа у 2020 році проведенням восени місцевих виборів на новій територіальній основі громад.
Світлана ПЕРЕЦЬ
