Воля і незламність – ці унікальні риси наших захисників Вітчизни дивують світ, стають щитом, міцнішим за броню, перед оснащеним суперзброєю ворогом, перетворюють простих українських солдатів на «кіборгів» і сучасних героїв. А ще дають їм наснаги боротися за життя, коли воно зависає на волосинці…
Завдяки волі і незламності виграв цю боротьбу і наш земляк Вадим Мазніченко. Тяжке поранення, каліцтво і нелегкий шлях до одужання лише загартували хлопця. Десятки операцій, реабілітаційні заходи, призвичаєння жити з протезами замість руки і ноги…
Зараз Вадим перебуває на лікуванні в Америці, де йому провели ряд реабілітаційних заходів. Варто відзначити, що мужністю і незламністю корсунського хлопця захоплюються навіть жителі цієї далекої чужоземної країни. Днями у Вашингтоні, округ Колумбія, відбулося відкриття Меморіалу жертв Голодомору 1932-1933 рр. Американці з усією гідністю вшанували закатованих у муках голоду українських селян. На цю важливу і незабутню подію були запрошені четверо українських вояків, учасників АТО, в числі яких і Вадим Мазніченко. Усі хлопці — поранені воїни, які зараз проходять медичну терапію та реабілітацію в Національному військовому медичному центрі в Бетесді, штат Меріленд.
Участь у заходах взяли працівники посольства України в США та Перша леді України Марина Порошенко. Очевидці події написали у Фейсбуці, що під час церемонії відкриття, коли з’явилися наші поранені воїни, натовп гаряче аплодував їм тривалий час стоячи і вітав вигуками «Героям слава!», висловлюючи подяку за їх мужність і пожертву.
Про те, які враження залишила ця церемонія у Вадима, ми поцікавилися в його мами Валентини Миколаївни.
— Він дуже добре відгукується про те, як ставляться до них американці, як їм допомагають місцеві волонтери, — говорить Валентина Миколаївна. — Теплі почуття залишилися у Вадима і від участі у цих заходах: справили враження увага з боку високопосадовців, спілкування з Мариною Порошенко, чаювання у посольстві України в Америці, куди їх запросили після церемонії.
Розповіла нам пані Валентина і про те, що Вадим зовсім скоро, місяців через два, може повернутися додому: «Днями йому зробили операцію з пересадки шкіри на пошкоджений палець. Результат дуже добрий. Поставили просто чудовий протез на руку: металевий, у силіконовій формі. Він ним навіть спромігся підняти маленький клаптик паперу. Ще два місяці лікарі будуть тримати його під наглядом. Але ми дуже сподіваємося, що своє тридцятиріччя, 16 лютого, наш Вадим зустріне вдома…»
Світлана Перець
