Наприкінці жовтня письменник Макс Кідрук презентував у Корсуні свою нову книгу «Не озирайся і мовчи». Організувала зустріч районна бібліотека для дорослих, а просторе приміщення читальної зали надав педколедж ім. Т.Г.Шевченка.
Про технотрилер
Отож, Кідрук. Постать у літературі досить неординарна. Саме він, 33-річний успішний письменник, подарував Україні жанр технотрилера (роман «Бот») – такого собі міксу наукової фантастики, воєнної повісті, пригодницького роману, присмачених специфічними засобами, що викликають у читача напругу, тривогу і навіть страх. Як пояснює сам автор, технотрилер – це насамперед історія про фатальні помилки у взаємодії людини і технологій, що призводять до техногенних катастроф. Однак не подумайте, що твори Макса – дешеві страшилки про роботів. Ні-ні, його книги – це пригоди, насичені неймовірно цікавими фактами, відкриттями, а сам автор – мандрівник зі стажем. Він – як Дмитро Комаров, але в світі не телебачення, а книг. Кідрук об’їздив найдивовижніші місця планети, побував у понад 30-ти країнах світу, пустелях, джунглях, на руїнах древніх цивілізацій… Всі секрети побаченого він відкриває у своїх романах.
Про Україну і Швецію
За освітою Макс – інженер-енергетик. Коли у 2007-му він виграв грант на навчання за кордоном і виїхав на проживання до Стокгольма (Швеція), то вступив там до аспірантури Королівського технологічного інституту.
«Швеція дала мені багато чого. Швеція змінила мене. Можливо, допомогла стати таким, яким я мріяв стати все своє життя. Попри це я залишав Стокгольм. Я свідомо відкидав оті казкові шведські перспективи на легке, розмірене та забезпечене життя та повертався в Україну. Причина проста: нудьга не має перспектив», – зізнається письменник і додає, що справжній дім може бути лише у рідній країні.
Познайомив Кідрук корсунців також із головними героями свого нового роману «Не озирайся і мовчи». Отож, уявіть собі 14-річного юнака на ім’я Марк, якого постійних цькують і з якого знущаються у школі. Та якось хлопчина зустрічається із дівчиною Сонею, яка приводить його до місця, що зупинилось у часі. Там він може сховатись від своїх життєвих негараздів, однак ця місцина є осередком набагато страшніших речей… Що було далі? А далі, як то кажуть, читайте. Учасники презентації у Корсуні, більшість якої складали студенти педколеджу, «розмітали» книги, як гарячі пиріжки. Зізнався Кідрук, що наступна його робота матиме назву «Де немає бога», та обіцяв приїхати у Корсунь наступного року із її презентацією.
«Азаров ай-яй-яй»
Для корсунської аудиторії Максим вмикав на екрані проектора буктрейлери до власних романів – кількахвилинні відеоанонси, зняті з метою «зачепити» з півоберта читача і заінтригувати сюжетом. Та не показав письменник нам свого авторського ролика, що набрав у «YouTube» щонайменше в п’ять разів більше переглядів, ніж його буктрейлери. Це – відео Кідрука під назвою «Азаров ай-яй-яй», зняте ще за прем’єрства Миколи Азарова. Задумка ролика більш ніж дотепна: блукаючи Африкою, він вирішив знайти якесь плем’я і навчити його української. І він зумів навчити плем’я хімба в Намібії вимовляти цілі речення українською значно краще за Азарова. При цьому чорношкірі в кадрі раз по раз повторюють: «Азаров ай-яй-яй».
«Чоловік прожив у країні кілька десятків років, захистив дисертацію, зробив блискучу кар’єру, але… не зміг вивчити мову цієї країни. Це дивує? Особисто мене це дратує. Одне з двох: або цей чоловік не здатен вивчити будь-яку іноземну мову через глибокі обмеження в розумовому розвитку (що викликає сумнів, зважаючи на його посаду), або ж цей чоловік настільки ненавидить, не сприймає, відштовхує культуру країни, яка його прийняла, що просто відмовляється вчити мову», – так прокоментував ще у 2012-му Кідрук власний ролик.
І з ним важко не погодитись. Як і з тим, що тільки в рідній країні може бути по-справжньому добре, а затишок завжди створить хороша книга. Приємного читання!
