Мед із пестицидами. Як вам такий «десерт»? Не смачно? Ще й потруїтися можна? Бджолам він теж не до смаку. Більше того, він їх убиває. То що робити, щоб були і мед без «ложки дьогтю», і бджоли цілі? Потрібно небагато: лише мирне співіснування пасічників і сільгоспвиробників. На жаль, це далеко не завжди відбувається так, як передбачають законодавство і елементарні людські відносини. Як наслідок, бджолярі мають катастрофічні збитки і купу проблем. Не обійшла така біда і бджолярів Корсунь-Шевченківського району.
Пестицидний удар
Вранці 6 травня пасічники Моринців виявили біля своїх вуликів купи мертвих бджіл. Масштаби комашиних трупиків настільки приголомшили, що в багатьох викликали мало не розпач: пасічники констатували, що того дня у 17 домогосподарствах Моринців, Ситників та Корсуня-Шевченківського (а це від 10 до 100 і більше бджолосімей у кожному) загинуло 80% льотної (робочої) бджоли. Причину цієї біди бджолярі завбачили у ріпаковому полі, розташованому у безпосередній близькості до пасік.
Пасічник Микола Мірошник розповідає:
— Тієї злощасної ночі з 5 на 6 червня я якраз чергував ще з двома односельцями (у нас у селі – масові крадіжки, тому вирішили ночами чергувати). І ось у п’ять хвилин на першу бачу – їде з траси трактор з оприскувачем і заїжджає на поле. Ну, буде кропити, думаю. Коли на другий день пішов до вуликів та як глянув (а я під льотками газети підстелив) — ой-йой, лежать на газетах мої бджоли! Я зателефонував сусіду Івану Хотєєву, щоб він подивився на свої бджоли, – те саме. Вся робоча бджола, яка працювала на мед, – уся загинула. Ми тоді зібралися разом, осіб 20, і вирішили звертатися по допомогу в різні інстанції і до власника поля.
Довідково. Загальна кількість бджіл у сім’ї становить від 20 до 80 тис. У дуже сильних сім’ях їх до 100 тис. і більше. Робочих бджіл в середньому може бути до 10-12 тис. — Вікіпедія.
Бригада швидкого реагування
Голова спілки пасічників Корсунщини Андрій Столяревський відзначає, що на їхнє звернення до влади одразу була створена комісія для розслідування.
— Я зателефонував голові райдержадміністрації, він без зволікань доручив начальнику управління агропромислового розвитку розібратися у справі. Одразу приїхали на місце, створили робочу групу, ветеринари взяли зразки потрави і мертвих бджіл. Все було зроблено відповідно до норм – оперативно і результативно. Висновки комісії нам дають можливість назвати це сільгосптовариство і його власника винним у поморі наших бджіл. Також ми отримали довідки від міського голови і голови Моринської сільради про те, що це с/г товариство не повідомляло їх про обробіток полів пестицидами.
Робочу групу утворили у складі Борткова Ю.П. — головного спеціаліста управління агропромислового розвитку РДА, Видути А.Г. — Моринського сільського голови, Лисака Р.О. — в.о. начальника райвідділу Головного управління Держгеокадастру, Ляша О.М. — начальника районної ветлікарні, Міщенка О.Є. — начальника Корсунь-Шевченківського відділення поліції, Пустовіта І.Л. — радника голови районної ради, Томіленка В.В. — депутата районної ради, голови комісії з питань охорони навколишнього середовища, Яковенка А.В. — головного спеціаліста з питань цивільного захисту та оборонної роботи апарату райдержадміністрації. Комісія відібрала зразки підмору бджіл, стебла ріпаку в стадії цвітіння, стільники зі свіжим медом, які були направлені в Київ у Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи з метою лабораторного дослідження на наявність пестицидів.
За законом і на ділі
В акті, підписаному членами робочої групи, зазначено: «Робочою групою встановлено, що СТОВ «Корсунь АФ Відродження» не було завчасно повідомлено органи місцевого самоврядування територіальних громад та членів ГО «Спілка пасічників Корсунщини» про дату і час обробітку озимого ріпаку пестицидами. Порушено пункт 6.3.4 та пункт 6.9.6 наказу МОЗ України від 02.02.2016 р. №55 «Про затвердження гігієнічних нормативів і регламентів безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів».
Саме СТОВ «Корсунь АФ Відродження» орендує поля, прилеглі до м. Корсуня-Шевченківського, сіл Моринців та Ситників, де трапилася біда із бджолами. Але, зауважують бджолярі, керівник господарства участь у робочій групі не взяв, хоча його й запрошували. Відмовився зустрічатися він і з пасічниками.
— Питання в тому, що, по-перше, були порушені вимоги статті 37 Закону України «Про бджільництво»: не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ, — продовжує Андрій Столяревський. — І друге, були порушені вимоги застосування пестицидів (п. 6.3.4 та 6.9.6 наказу МОЗ України від 2.02.2016 №55 «Про затвердження гігієнічних нормативів і регламентів безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів»), а саме зона санітарного розриву від населених пунктів повинна бути не менш 300 метрів, але обробки були проведені в санітарних зонах міста Корсунь-Шевченківський, села Моринці, що може нести загрозу також мешканцям цих населених пунктів. Тому головна мета наших дій – це не притягнути до відповідальності винних за потраву бджіл, а достукатися до свідомості сільгоспвиробників, щоб подібні випадки не повторювалися.
На жаль, випадки отруєнь бджіл пестицидами – це проблема не тільки корсунських пасічників. «Цьогоріч масштаби отруєння бджіл безпрецедентні. Якщо торік фіксувалося 5-6 таких випадків, то цього року постраждала вся Україна», — повідомила медіа-ресурсу hromadske.ua виконавча директорка спілки пасічників України Тетяна Сушко.
Начальник агропромислового розвитку Корсунь-Шевченківської райдержадміністрації Михайло Луценко коментує: «Ми зі свого боку постійно закликаємо всіх сільгоспвиробників дотримуватися правил обробітку рослин в частині захисту бджіл. На жаль, така конфліктна ситуація між пасічниками і дрібними фермерськими господарствами виникає щороку. Але жодного разу ніхто не поніс покарання», — констатує посадовець.
Чому ж ніхто не покараний?
Всі шляхи ведуть у суд?
Ми розмовляємо з іще одним поважним корсунським пасічником Олександром Бондаренком, який на бджільництві знається вже десятки років. Він ділиться власним гірким досвідом, який набув, ходячи по інстанціях у пошуках правди, коли кілька років тому так само зазнав збитків через отруєння бджіл пестицидами.
— У 2013 році я дуже хотів добитися правди. Але так і не зміг. Що завадило? Кругова порука чиновників. Після всіх моїх звернень через певний час мені надійшов лист з держустанови, з круглими печатками, де повідомлялося, що працівник, який розбризкував пестициди, був оштрафований… аж на 170 гривень. А що ці гроші, коли люди зазнали втрат на тисячі гривень?! Зараз бджоляр, щоб відстояти свої права, може лише позиватися до суду. Але, по-перше, деякі люди, я знаю таких по різних селах району, бояться це робити, бо їм доведеться тягатися із агропідприємства. По-друге, щоб щось довести, потрібно зробити експертизу, а ціна за експертизу для простих людей не підйомна – це кілька тисяч гривень.
У випадку в Моринцях робоча група також рекомендувала ГО «Спілка пасічників Корсунщини» для вирішення питання про відшкодування завданих збитків звернутися до суду. Чи готові вони втягуватися у судову тяганину, побачимо.
На сьогодні виграних справ пасічників проти господарників на всю Україну — одиниці. Тож скептицизм корсунських бджолярів зрозумілий.
Медовий бізнес — під загрозою
Тим часом, постраждалі пасічники підраховують втрати. Микола Мірошник, який дбає вдома 10 бджолосімей, зауважує: займається медом не для бізнесу, а для себе і родичів. Цього року, зітхає, через потраву бджіл родина медом не смакуватиме.
Іван Хотєєв, житель Моринців, тримає вдома 11 вуликів. «Я раніше з ріпаку міг з двох вуликів бідон меду накачати, а тепер, як потравили бджолу, немає що взяти – відро з 11 вуликів», — журиться він.
Андрій Столяревський розширює коло проблеми: «Ці люди займаються любительським бджільництвом. А уявіть, що людина займається цим на професійному рівні і це її дохід, це годує її сім’ю. Він на ріпаку не взяв меду, на акації не добрав меду – як йому жити цілий рік? А в нас у районі є пасіки і по 100, і 200 бджолосімей. Це їх дохід, а така ситуація в корені підриває їх бізнес».
Іван Хотєєв пригадує схожий випадок у сусідніх селах — там торік інший сільгоспвиробник теж наробив шкоди бджолярам. «То директор виявився молодець, — говорить він, — вирішив компенсувати шкоду людям, і без скандалів, без питань заплатив за кожну загиблу бджолосім’ю по 1200 грн».
— А як у вас співпраця з іншими сільгоспвиробниками району? Вони попереджають вас про проведення хімічного обробітку полів? — цікавлюся я в пасічників.
— Основні сільгоспідприємства, чиї поля дотичні до ареалу медозбору наших бджіл, це філії НВФ «Урожай» і СТОВ «Агрофірма Корсунь». Так от, вони поставилися до цього питання дуже серйозно, — схвально відгукується Андрій Столяревський. — У господарствах призначені відповідальні особи, які регулярно інформують нас про обробіток полів. Дрібні фермери хоча й не зв’язуються з нами, але й збитків поки що не завдавали. Прикра ситуація вийшла тільки з цим підприємцем. І я не розумію, чому йому так важко було вийти з нами на контакт. Адже це питання кількох хвилин – підняти трубку, набрати номер, повідомити – і вся відповідальність знята.
Як з оси меду
Про своє спілкування з керівником сільгосптовариства «Корсунь АФ Відродження» пасічники згадують із прикрістю.
— Я з ним двічі спілкувався телефоном, але він мені відповів: відправляйте мені на сайт хто ви такий, що ви таке, яку організацію представляєте. А я потім подумаю і вирішу, чи зустрічатися з вами. Коли утворювали комісію, то запросили когось від їхньої компанії, щоб вислухати думку двох сторін, але роботу комісії це господарство проігнорувало. Нам незрозуміла його позиція, — дивується такому ставленню Андрій Столяревський.
Микола Мірошник обурюється, що директор СТОВ «Корсунь АФ Відродження» навідріз не визнає того, що поле оброблювали пестицидами, хоча їхні фотокамери зафіксували колії від коліс трактора на полі. Показуючи фото, говорить: «Ми на другий день із Іваном Хотєєвим виїхали на це поле і все сфотографували. Дивіться – ось колія і ось колія».
Ми спробували отримати коментар від керівника товариства особисто. Але нам пощастило в цьому не більше, ніж бідолахам пасічникам. Навіть не почувши запитання, лише дізнавшись, яке ЗМІ представляємо, пан директор навідріз відмовився з нами спілкуватися. Пояснив він свою позицію так: «З представниками приватної газети я розмовляти не буду. Приватна газета – це не джерело інформації». Тим не менш, зараз ми підготували інформаційний запит до керівництва СТОВ «Корсунь АФ Відродження», і якщо нам пощастить отримати на нього відповідь, з нею обов’язково можна буде ознайомитися тут.
Має бути захист на державному рівні
Голова ГО «Спілка пасічників Корсунщини» Андрій Столяревський вважає, що у вирішенні спільної для пасічників усієї України проблеми дуже посприяв би відповідний закон. І такий мав би з’явитися, адже у Верховній Раді є на розгляді відповідний законопроект.
— Минулого року народний депутат Геннадій Бобов вніс до Верховної Ради законопроект про покарання за потраву бджіл. Якби цей закон був прийнятий, то ця ситуація уже була б в кримінальному полі. Тобто всіма цими питаннями – затратами на експертизу, судовими зборами – займалася б уже держава, а не бджолярі, — говорить він.
Законопроект, про який йде мова, зареєстровано за №7379, ним встановлюється посилена відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва у вигляді штрафів від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до семи років, або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років. Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у галузі бджільництва) зареєстровано 7 грудня 2017 року. Проте результатів голосування за нього на сайті Верховної Ради не значиться, отже законопроект досі перебуває в стані розгляду.
— Цей закон дуже потрібний, тому ми хочемо піднімати це питання з низів. Ми зустрілися з народним депутатом Геннадієм Бобовим і домовилися, що будемо готувати відповідні звернення до Верховної Ради від різних організацій пасічників – будемо піднімати бджолярів по всій Україні. Це великий шмат роботи і часу, але це потрібно робити, — ділиться планами подальших дій Андрій Столяревський.
На цей час бджолярі оголосили збір підписів на підтримку законопроекту, який проводять в приміщенні магазину «Медовий світ» на корсунському ринку. Паралельно готують звернення до депутатів районної ради на найближчу сесію.
Більше, ніж мед
Микола Андрійович Мірошник колись працював головою колгоспу і знає з досвіду, що бджоли потрібні не лише для меду. Від них залежать цілі екосистеми. Вони запилюють гречку, городні культури та інші рослини.
— Обприскувати рослини звичайно треба. Але ж можна використовувати хімікати, які не токсичні, гарної якості. Треба розуміти, що вбиваючи пестицидами шкідників, ми вбиваємо й корисних комах, тих самих бджіл. Через таке хазяйнування втрачають не лише бджолярі, а й самі землероби. На жаль, деякі фермери бачать тільки гроші і не бачать наслідків.
Р.S. Ще в 1940-і роки Альберт Ейнштейн зробив таке передбачення: якщо раптом у якийсь момент з лиця землі зникнуть всі бджоли, то людству знадобиться всього чотири роки, щоб закінчити своє існування. Сьогодні по всій території України пасічники констатують масову загибель бджіл. Невже сценарій апокаліпсису почав втілюватися?
Світлана ПЕРЕЦЬ
