Ця тема не минає сторінок нашої газети стабільно двічі на рік – навесні, як зійде сніг, і восени, перед тим, як він впаде. Тема загалом до снігу не має ніякого стосунку, просто саме о цій порі громадяни вирішують, що настав час поприбирати на подвір’ях та городах. І те – добре. На перший погляд. Добре, якщо від того прибирання не страждатимуть інші. Якщо сміття з двору не опиниться у лісосмузі, що неподалік, чи в ближньому ярку. І якщо воно не перетвориться з волі «господарів-чарівників» у дим…
Нарікати на дим, який щовечора проникає у мікрощілини навіть сучасних євровікон, який не дає і вночі відкрити фіранку, аби провітрити помешкання, корсунці почали ще тижнів два тому. Найбільше скаржаться мешканці корсунських багатоповерхівок, які винуватять приватний сектор за смог.
Марина Гніденко:
«Ситуація не нова. І триває вже роками. Дим з’являється зазвичай після шести-семи вечора. Люди приходять після роботи додому, позгрібають листя, гілля, сміття і палять. А нам усю ніч дихати!»
Володимир Бзенко:
«Увечері відкрити вікна у квартирі, щоб провітрити, неможливо. У мене здоров’я не те. А від диму дере у горлі і сльозяться очі. Що мені робити? І куди дивляться відповідальні особи? Як я знаю, це порушення, за нього треба карати».
То що ж на це спроможні відповісти відповідальні особи? У середу у міській раді з доповіддю на злободенну тему виступала міський еколог Галина Гречуха. Розповіла, що постійно, спільно з районним екологом Іваном Пустовітом, вони роблять об’їзди по місту з метою виявлення джерел вогню і диму. Тільки от оштрафованих за незаконне спалювання рослинних рештків та сміття за останній тиждень – жодного. Як, до речі, і за місяць. Чому так недопрацьовує екологічна служба, якщо штрафи наразі – єдине, що ще може утримати порушників від перетворення своїх городів на димарі? Галина Гречуха пояснює: скласти протокол про адмінпорушення просто не можуть – завбачивши комісію, люди ховаються чи тікають. Неможливо й ідентифікувати порушників: сусіди їх «не здають».
Інформація еколога не уникла критики з боку депутатів. Як і їхніх порад. Вони, до речі, були суттєві. Тож якщо екологічна служба, дослухавшись рекомендацій, вийде у рейд спільно з депутатом на округу, головою вуличному, представниками поліції та громадської варти і буде фіксувати факт спалювання сміття фотоапаратом, порушникам таки доведеться розкошелитися на штрафи, які теж, за рекомендаціями депутатів, мають бути максимальними – 1700 гривень.
А який законний спосіб позбутися сміття у дворі чи на городі можна протиставити його незаконному спалюванню? Найочевидніший – вивезення. Можна замовити машину (трактор) у комунальній службі і відправити увесь непотріб на звалище. Але ваша сумлінність тут також виллється в копієчку. Адже, відповідно до розцінок КП ВЖ «РЕУ», година найму сміттєвоза-трактора коштує 294 грн (це з пальним), автомобіля – 260 грн. Плюс вам доведеться заплатити працівникам КП за навантажування сміття на машину, потім – за утилізацію. Можна зекономити та орендувати автомобіль за 180 грн/год, трактор – за 186 грн, роздобувши пальне десь самостійно, і самому попрацювати навантажувачем. Але і в такому разі врахуйте, що за годину ви не впораєтесь, мінімум – дві. Тож увесь кошторис треба подвоїти.
Отак, озброївшись калькуляторами, корсунці й зважують, що краще: викласти кілька сотень гривень і сумлінно зробити крок до європейських норм існування чи ризикнути і зекономити останні кревно зароблені, бо чи тебе ще оштрафують – факт недоведений. Поки що очевидно – наша цивілізованість залежатиме пропорційно від наповнення нашого гаманця…
Світлана Перець
