Про те, що річка Рось не в найкращому стані, переконувати нікого не потрібно. Бажає кращого і якість води в колодязях приватного й громадського користування. Знає, розуміє і саме тому хоче допомогти корсунцям подолати проблему неякості питної води місто-побратим Корсуня-Шевченківського Гіфхорн. Саме з цією метою протягом року і працювали корсунці та гіфхорнці над проектом «Чиста вода для Корсуня ІІ». Тож сьогодні говоримо про результати.
У центрі уваги — водовідведення
«Не можна зазирнути у майбутнє, але можна закласти основу для чогось майбутнього — тому що майбутнє можна будувати» (Антуан де Сент-Екзюпері). Саме цей принцип ліг в основу тієї великої роботи, яка, сподіваємось, принесе свої добрі плоди у недалекому майбутньому.
Цьогоріч темою для співпраці в соціальній сфері стало водовідведення. Чому? Все просто. Від правильного облаштування водовідведення, і особливо в приватному секторі, залежить те, наскільки чистою будуть і підземні води, і наша річка. Адже якщо неочищені стоки потраплятимуть у грунт, вони забруднюватимуть підземні води, які у свою чергу «напувають» річку. Тож, як результат — брудна річка, очистити воду для споживання з якої стає все складніше. Тому все має починатися з малого. Чи не так?
Неприємно констатувати, але у Корсуні-Шевченківському з 5835 приватних домоволодінь лише 67 під’єднані до централізованого водовідведення. Решта оснащені або вигрібними ямами, або, в кращому випадку, септиками. Практично всі 59 багатоповерхових будинків у центрі міста підключені до мережі центрального водопостачання і водовідведення, а решта власників будинків самостійно вирішують як облаштувати водовідведення. Загалом, в місті близько 200 вулиць загальною протяжністю 145 км та збудовано 10 км централізованої каналізації.
Стічні води викачують 5 насосних станцій КП «Водоканал». Потім їх вивозять на поля фільтрації за містом. Оскільки у Корсуні-Шевченківському немає станції очистки стічних вод, очищення залежить від фільтрувальних властивостей ґрунтів. Потрапляють сюди стоки і з приватних домоволодінь. Сьогодні немає інформації щодо того, скільки стічної води потрапляє на них та якою є їхня фільтрувальна потужність. На жаль, стічні води скидаються і поза межами фільтрувальних полів, що має катастрофічні наслідки для людей, нашої річки та навколишнього середовища в цілому.
Руйнуємо самі себе?
Люди, питна вода яких забруднена відходами септичних резервуарів, можуть хворіти на гепатит, дизентерію та інші хвороби або отруїтися шкідливими речовинами, що просочились у колодязну воду. Забруднення природних вод може призвести до того, що вони стають непридатними для пиття, купання, а інколи і для технічних потреб.
Природна вода, забруднена побутовими стоками, погіршує умови для проживання водних тварин. Вода стає непридатною для життя, у ній накопичуються отруйні для багатьох тваринних організмів речовини. Відбувається заростання водоймища, обміління, зниження рибної продуктивності і утворення на місці водойми болота.
Неприємно, але факт — неочищена стічна вода також потрапляє до ґрунтів і разом з пестицидами, які ми там маємо завдяки сільськогосподарській діяльності, забруднює ґрунтові води та потрапляє до їжі. Потрапляння стічних вод у ґрунт призводить до зміни складу ґрунтів, отруєння ґрунтових організмів, забруднення органічними та хімічними речовинами. А самоочищення ґрунтів практично не відбувається, або відбувається дуже повільно.
Майбутнє — за локальними очисними спорудами
Що ж може повернути ситуацію на 180о? Це локальні очисні споруди, які відрізняються від вигрібних ям та септиків тим, що у локальних очисних спорудах стічна рідина очищається до рівня, що дозволяє скидати очищену воду в ґрунт або у водойму без завдання шкоди навколишньому середовищу і людині. При експлуатації установки не використовуються жодні хімічні речовини, а ефективність очищення становить 90-98%.
Варто зазначити, що ще 15-20 років тому в Німеччині в окремих місцях ситуація зі стічними водами була подібна до тієї, що є в Україні сьогодні. Але вже 15 років скид неочищених стічних вод у ґрунт скрізь, навіть у найвіддаленіших місцях, заборонений і карається законом.
Про майбутнє дбаймо разом!
Саме з тим, аби привернути увагу громадськості до надважливого для кожного з нас питання збереження здорової екології, а з нею і чистоти річки, з якої Корсунь-Шевченківський отримує воду для споживання, і відбулася нещодавня Українсько-німецька конференція «Очищені стічні води — чиста Рось — здорові корсунці» в Корсунь-Шевченківському районному будинку культури.
Привітав всіх присутніх на заході міський голова Олександр Гайдай, який подякував німецьким колегам за допомогу у вирішенні однієї з найбільших проблем Корсуня-Шевченківського — забезпечення жителів міста якісною питною водою. У свою чергу бургомістр м. Гіфхорна Маттіас Нерліх, звертаючись до присутніх у залі, звернув увагу на те, що важливим фактором успішності проекту є зацікавленість багатьох людей.
— Тільки якщо ми будемо співпрацювати як команда, як друзі, тоді ми будемо успішними, — наголосив він. — Для того, аби реалізувати проект «Чиста вода для Корсуня», нам потрібно багато друзів. Тому я радий бачити у цій залі так багато людей, які зацікавлені долучитися до справи. Кожен має замислитись над тим, що він сам може зробити для того, щоб у майбутньому всі ми мали чисту воду.
Знаковою і для Корсуня-Шевченківського, і для партнерства між Корсунем-Шевченківським та Гіфхорном стала присутність на заході постійного заступника Посла Німеччини в Україні Вольфганга Біндзайля. У своєму виступі перед корсунцями високопосадовець зазначив:
— Сьогоднішня конференція є чимось особливим, — акцентував пан Біндзайль. — Вона є виразом особливо близького партнерства між містами. Я дуже радий, що підтримкою планування постачання питною водою в місті Корсуні започатковується конкретний проект, який, як ми всі сподіваємося, принесе мешканцям Корсуня відчутні результати. Висловлюю щиру вдячність всім учасникам — місту Гіфхорну за його ентузіазм, місту Корсуню — за гостинність, а також трішки похвали самим собі, яка адресована німецькому федеральному уряду за те, що він започаткував «Швидкий стартовий пакет для України» для партнерських стосунків на місцевому рівні та фінансує його з коштів Федерального міністерства економічного співробітництва. Здійснює цю програму організація «Engagement Global». Я дуже радий, що ми почуємо про це більше від керівника проекту пана Михайла Гамалія.
У свою чергу Михайло Гамалій зазначив, що проекти між Гіфхорном та Корсунем-Шевченківським «Чиста вода для Корсуня І» та «Чиста вода для Корсуня ІІ» є одними з найкращих проектів співпраці.
— Не тільки ми слідкуємо за цими проектами, а й міністерство, що нас фінансує, — звернув увагу Михайло Гамалій. — Та з нашої точки зору, робота лише починається. Звертаюся до присутніх, особливо молодого покоління: є такий вислів «Той, хто сьогодні думає про завтра, післязавтра матиме гарне життя». Тож бажаю продовження гарної співпраці з партнерами в Німеччині.
Побував на заході і голова Черкаської обласної ради Олександр Вельбівець, який у своїй промові перед корсунцями звернув увагу на те, що Корсунь-Шевченківський вигідно вирізняється серед інших міст, які мають побратимство з закордонними містами, тим, що не обмежується лише обмінами в сфері культури. Важливою гранню побратимства між містами стала співпраця в соціальній сфері — а саме вирішення однієї з найболючіших проблем питання забезпечення населення питною водою.
— Представництво сьогоднішньої президії додає мені оптимізму в тому, що буде позитивний результат у вирішенні цієї проблеми (забезпечення чистою питною водою, — прим. ред.), тому що тут є і представники Київської області, яких так само хвилює стан річки Рось, і голова Всеукраїнської екологічної ліги. Це говорить про те, що проблема набула такого масштабу, який потребує обов’язкового практичного вирішення.
Говорив очільники області також про ті фінансові ресурси, завдяки яким можна вирішити проблему, яка існує в Корсуні. Запевнив Олександр Вельбівець присутніх у тому, що буде активним учасником у лобіюванні вирішення питання на всіх рівнях влади в межах Черкаської області, а якщо буде потрібно — і в межах України.
Важливою стала присутність на конференції голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко. Це вкотре довело, що проблеми, які мають корсунці з Россю, відомі на всеукраїнському рівні та перебувають у колі посиленої уваги природозахисників. Під час свого виступу Тетяна Тимочко звернула увагу присутніх на причини проблем Росі. А це і зарегульованість, і несанкціоновані скиди забруднюючих речовин у водойму. Звернула увагу і на те, що кожен має робити свій внесок в чисте довкілля та назвала конкретні приклади роботи Всеукраїнської екологічної ліги в цьому напрямку як то боротьба на найвищих щабелях влади за заборону використання фосфатних миючих засобів, бо вони, за словами Тетяни Тимочко, для річки як добриво: водорості швидко зростають, потім швидко відмирають і починається вторинне отруєння. Закликала еколог також до свідомого та раціонального використання природних ресурсів.
Виступили під час проведення конференції також начальник КП «Водоканал» Микола Бардадим, начальник БУВР Петро Бабій, голова районної ради Валерій Заболотній та ін.
