Серпень багатий для нас пам’ятними датами: окрім найвизначнішого державного свята – Дня Незалежності України, котрий нині ми відзначатимемо втридцяте, є ще кілька великих церковних свят, серед яких Преображення Господа Бога й Спаса нашого Ісуса Христа.
Для вірян міського Спасо-Преображенського храму воно дороге не тільки самою назвою храму, а ще й тим, що нова його будівля виросла фактично на підмурівках однойменного, колись одного з найвеличніших храмів центральної України, спорудження якого було завершено 1821 року. Тобто, якби радянською владою храм не було знищено в 1934 році, то нині ми б святкували його 200-літній ювілей. Адже освячення його, згідно з історичними даними, відбулося влітку 1821 року. А наш нинішній храм у центральній частині міста єдиний зберіг і назву, і місце розташування попередника.
Відродження Спасо-Преображенського храму розпочалося влітку 1991 року, тоді ж було отримане свідоцтво про реєстрацію релігійної громади.
Вона була нечисленною, серед ініціаторів – подружжя Кульчинських, лікар Віталій Матвієвський, Іван Матіїв. Процес становлення й визнання церковної громади серед корсунців не був простим: тимчасові приміщення, літургії просто неба, вагончик, його викрадення, ще один вагончик, і так тривало аж до 2008 року.
18 серпня 2002 року — теж пам’ятна дата: тоді на сесії міської ради було прийняте рішення про виділення ділянки під забудову храму. Розпочалися роботи із закладення фундаменту. Не вистачало ні коштів, ні матеріалів, проте невдовзі волею Всевишнього з’явилися благодійники, добровільні помічники-майстри, і справа потроху зрушила з місця. Так тривало майже 5 років, тільки в 2007 році парафіяни перейшли в новозведену будівлю, можна сказати – в сірі стіни, але то вже були стіни храму.
З того часу стало постійно зростати число парафіян – люди повірили у відновлену церкву. Поступово храм наповнювався необхідним обладнанням, знову ж таки стараннями віруючих. Благодійники допомагали всіляко: хто працею, хто пожертвами. В 2010 році храм оздобився розписами, а 7 серпня 2011 року сталася вікопомна подія: для освячення Спасо-Преображенського храму прибув Святійший Патріарх Київський і всієї Русі-України Філарет та високе духовенство з інших областей України. Чимало корсунців стали свідками цієї великої події.
Щодалі більше число вірян наповнювало приміщення храму під час богослужінь. Як правило на Великдень, Водохреще, Стрітення, на просторій площі перед будівлею збирається по кілька тисяч людей. З’явилося чимало цікавих традицій, а головне — згуртований колектив парафіян, вірних Українській церкві, Українській державі.
Починаючи з середини 2014 року, наш храм розпочав ще одну сторінку свого розвитку, не зовсім типову для місць богослужіння. З часу Майдану Українська тоді ще церква Київського Патріархату чітко визначила свою позицію – захищати єдність і суверенітет України. Навколо нашого храму стали гуртуватись волонтери, сюди здавали кошти, речі, продукти. Вже 19 червня 2014 року відбулася моя перша поїздка разом із кількома корсунцями під місто Щастя Луганської області. Потім були й інші… До 2018 року тільки грошових коштів, сумою понад 100 тис. грн, було надано в якості допомоги фронту.
З’явилася й трагічна сторінка: в храмі було відспівано сучасних борців за Незалежність України — Героя Небесної Сотні, учасника Революції Гідності Василя Сергієнка, загиблих на фронті бійців АТО Сергія Білоушенка, Романа Сокуренка, Олександра Бардалима.
Усі ці події не стали на заваді становленню і розвитку Української православної церкви на Корсунщині. Збудовано величний храм Покрови Пресвятої Богородиці у селі Виграєві, освячення якого відбулося у 2006 році. Спасо-Преображенський храм нині має дві дієві каплички: у Саморідні та на території історико-культурного заповідника. В процесі завершення будівництво храму в Сидорівці, розпочато будівництво храмів у Стеблеві і Завадівці.
Наступного року виповниться 20 років мого душпастирського служіння в Спасо-Преображенському храмі, а нинішнього серпня миряни відзначають не тільки 30-річчя Незалежності України, а й 30-річчя від початку відродження нашого храму і 10-річчя з дня його освячення. Я з радістю повідомляю про це корсунцям і висловлюю вдячність Господу Богу, що Він 20 років тому благословив мене на богослужіння в цьому місті і участь у відродження храму.
Тільки велика віра і молитва помогли нашій церковній громаді й численним благодійникам здійснити нелегку, але почесну місію – повернути Корсуню його давній храм, нехай у новому вигляді, але з надією на Божу благодать у його стінах.
Ростислав БИЛО, настоятель Спасо-Преображенського храму ПЦУ, благочинний Корсунь-Шевченківського краю
Фото взяті з відкритих джерел. Головне фото: Олександр Проскурін
