Напередодні Дня освітянина ми поспілкувалися з людьми, які у різні часи зробили значний внесок у збереження і розвиток відомої в Україні та за її межами Авторської ім. Олександра Захаренка школи с. Сахнівки на Черкащині. Про стан української освіти, освітню реформу та запоруку успіху читайте в матеріалі.
Добротворчість – один із основоположних принципів, який виховують та прищеплюють в Сахнівській школі. Нинішній директор Іван Рибалка був заступником Олександра Захаренка, іменем якого школа називається нині. За час керівництва Івану Леонідовичу вдалося не тільки зберегти спадок Захаренка, а й примножити матеріально-технічну базу школи, розвинути її та вибороти звання «інноваційної».
– Наша основна мета – виховувати та випускати гармонійних особистостей, які б своїм рівнем освіченості доводили, що в селі можна отримати якісну освіту, не гіршу за міську. Кабінети у нас обладнані інтерактивними дошками, для занять з хімії та фізики маємо спеціальні прилади для проведення лабораторних робіт, маємо власну обсерваторію, – розповідає директор школи Іван Рибалка. – Крім того, маємо токарний та швейний цехи, в дендропарку вирощуємо лікарські рослини, з яких готують відомий на всю країну сахнівський чай. Малювання, танці, хореографія, гра на музичних інструментах, спорт – наші вихованці мають змогу реалізувати себе в будь-якій цікавій для себе галузі.
– До школи їдуть на екскурсії з усього світу – подивитись на її облаштування, обмінятися досвідом. Чи не час взяти досвід Сахнівщини на озброєння та втілити в реформуванні освіти?
– Звісно, система освіти потребує реформування, але воно має відбуватися не так, як це робиться зараз, коли щось вигадують, а реалізувати не можуть. У нас, наприклад, ще й досі нічого немає для першого класу, навіть книжок. Гроші ще влітку перераховані, але ті підприємства, які виграли тендери, не встигають ними забезпечити.
Реформування – це не просто забаганка, це вимога часу, втілення якої залишає бажати кращого – однією крейдою сьогодні вже не обійдешся. Суспільство не стоїть на місці, воно розвивається, з’являються нові можливості, сучасні технології, які ставлять перед нами нові виклики. Але це означає, що передусім потрібно розвиватися вчителю. Давати дорогу молодим. «Якщо хочеш змінити світ на краще, зберегти його чисту красу, незайману святість – починай це робити з себе, і не завтра, а сьогодні, цієї хвилини», – говорив засновник нашої школи Олександр Захаренко. Тому ставити завдання мають собі вчителі, передусім. А те, що «зверху» нав’язують, поки воно до душі кожному не дійде – його будуть ігнорувати, саботувати, виконувати шляхом найменшого опору. Тому реформування має починатися знизу, від учителя. Коли кожен вчитель перебудує себе – тільки тоді буде результат, – резюмував Іван Леонідович.
Думку колеги розділяє й Валерій Кучегура, який свого часу безпосередньо сприяв присвоєнню Сахнівській школі звання Авторської ім. Олександра Захаренка, чиї педагогічні погляди та підходи розділяв і сам. Присвятивши все своє життя питанням освіти, Валерій Петрович ратує за якісні зміни в галузі.
– За останні десятиліття було вже декілька реформ між змінами від одного міністра до другого. На жаль, жодного разу вони не підкріплювались фінансами. Час робить виклики, створює нові умови та можливості, створює новий потенціал – духовний, інтелектуальний, технічний, тому освіта має бути на крок попереду від цих процесів. Безумовно, реформи мають відбуватися, але їх зміст має звузитись до того, щоб пронизати навчальний процес ідеалами гуманності. Потрібно створити такі умови, щоб навчання було інтенсивним за рахунок використання комп’ютерної техніки, інформаційних технологій. Разом з тим потрібно піднімати престиж роботи вчителя, його статус у державі. Зарплата вчителя має бути такою, щоб молодь йшла працювати в школу. Пам’ятаєте часи, коли у педагогічних вузах були шалені конкурси – по кількадесят чоловік на місце?
Потрібно звільнити вчителя від низки зайвих і непотрібних обов’язків: від безкінечної паперової роботи, інформування, звітування. Цю роботу необхідно оптимізувати таким чином, щоб не відривати вчителя від дітей, від живої роботи. Вчитель має готуватись до роботи, а не постійно відгукуватись на виклики і вимоги організаторів. Потрібно розуміти, що від сьогоднішньої школи, від того, наскільки комфортно почувають себе наші вчителі, наскільки вони пройняті виконанням своєї місії, залежить майбутнє держави, – підкреслив Валерій Кучегура.
Унікальна Авторська школа сьогодні потребує підтримки держави, розповідає голова Набутівської ОТГ Олег Малюга. За словами очільника громади, утримання унікальної школи стає непосильним для місцевих мешканців, і врятувати заклад можна тільки за умови співфінансування з держбюджетом.
– Школа виникла як лабораторія Академії педагогічних наук, створювалася за кошти, віднайдені Олександром Захаренком та силами односельців, які збиралися толокою і будували її. Школа унікальна, про неї знають не тільки в Україні, але й за кордоном. Проте на сьогодні Набутівська громада не в змозі самостійно її утримувати, але мусить зберегти для наступних поколінь. Вона ж не тільки авторська, але й інноваційна – вона крокує попереду інших не тільки за методами, але й за устаткуванням. Школа бере участь у всіх існуючих конкурсах та отримує призові місця. Якби сьогодні держава взяла б на себе хоч 50% вартості утримання Сахнівської школи – її було б врятовано. Для нас це завдання №1! – зазначив Олег Малюга.
Наразі питання збереження педагогічної спадщини Олександра Захаренка повністю залежить від можновладців.
Віталій УЛИБІН
