Прикро, але сучасні письменники масово і так несамовито хочуть виділитися оригінальністю змісту й форми, що у цьому прагненні часто гублять, власне, себе. І ось з’являється книга Володимира Кошелюка – вчителя географії Корсунь-Шевченківської ЗОШ №2 – “Green Card”. Дебютний твір письменника. 
Послідовно, лінійно викладені думки, чітка хронологія подій, дуже реалістична фабула, відсутня навмисно-парадоксальна жанрова еклектика. І книга Кошелюка, геть-чисто позбавлена усіх мейнстрімових «літературних фішок», – настільки чесна, автентична, настільки глибока емоційно і змістовно, що відірватися від читання ну просто неможливо.
Динамічний сюжет веде нас життєвим шляхом головного героя, якого звуть Денис Раш. Він, виходець із села, втікає від столичної дружини, котра на пару зі своєю матір’ю допекла до живого. Хлопчина повертається додому і влаштовується вчителем географії у райцентрі, та доля раптово дарує йому квиток зеленого кольору – US Green Card – право на постійне проживання та працевлаштування в США. Денис Раш не упускає цей шанс, до того ж вбирається у форму морського піхотинця США. З тих пір його життя перетворюється на біг із випробуваннями, про які читаєш із завмиранням серця.
Свідомо чи несвідомо автор тонко застосував художній прийом, що має назву «саспенс» (англ. suspénse — неспокій, тривога очікування; від лат. suspendere — підвішувати). Це коли боїшся видихнути, поки не завершиться глава. Це коли затамовуєш подих і читаєш-читаєш-читаєш історію, напруга подій у якій постійно зростає. Ти заінтригований, захоплений сюжетом, а заспокоюєшся, лише перегорнувши останню сторінку.
А тепер – про головне. Численні життєві удари, дилеми, жорсткі обставини трансформували головного героя із юного лузера на суворого, жорсткого спецпризначенця. Та попри це, залишилося в ньому те незмінне і вічне, що завше якісно вирізняло нашу націю, – невідривний духовний зв’язок із сім’єю та рідним домом. Під час служби в американській армії він пройшов усі круги пекла, він навчився не страждати стріляючи і навіть вбиваючи, але він ніколи б не залишив у біді свою родину.
Образ Дениса Раша вийшов у Кошелюка настільки живим, що все навкруги героя – метушливий мегаполіс і тихе село, запах чужої війни, погляд батька, затамовані сльози бабусі – читачеві видається реальним. “Green Card” – «жива» книга. І тому особливо цінна у світі, де на книжкових полицях так багато кон’юктури і так мало справжності.
Враженнями від прочитаного ділилася Олена МАРЧИК
