15 січня Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 23-р «Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року». На Черкащині до переліку увійшло 8 закладів охорони здоров’я, в тому числі і Корсунь-Шевченківська лікарня. Як це вплине на її структуру та послуги, які вона надаватиме населенню, дізнавалося «Надросся».
Як визначалася опорна лікарня
Визначення опорних закладів відбувалося на основі Методики формування мережі робочою групою, яка була сформована МОЗ України за участю представників Національної служби здоров’я України, Міністерства розвитку громад та територій України, представників проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» та обласних державних адміністрацій.
До переліку включено заклади охорони здоров’я, що відповідають певним вимогам. Однією з головних умов формування переліку стала доступність закладів для пацієнтів: шлях до лікарні не повинен перевищувати 1 годину. Також лікарня має забезпечувати безпечність медичної допомоги на основі доказової медицини; своєчасність доступу до медичної допомоги; економічну ефективність, максимально можливу якість медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання ресурсів, мати належне робоче навантаження.
Зазначимо, що на Черкащині, крім Корсуня, опорні заклади охорони здоров’я також діятимуть у Звенигородці, Золотоноші, Каневі, Смілі, Умані та два у Черкасах.
Передумови
У 2017 році розмови про можливе закриття Корсунь-Шевченківської центральної районної лікарні були топ-темою обговорень у місцевому середовищі. Пов’язували це з подальшим створенням госпітальних округів – передбачалося три-п’ять округів на область, при цьому окремі лікарні могли припинити своє функціонування. Зазначимо, що на сьогодні це питання повністю вичерпано — уся Черкащина підпадає під один-єдиний госпітальний округ. Але ще три роки тому тема подальшої долі районної лікарні неабияк хвилювала населення Корсунщини.
Тоді ж для утримання лікарні влада обрала шлях її модернізації та зміцнення матеріально-технічної бази. В результаті у 2018 році частину приміщення ЦРЛ було реконструйовано і переобладнано під приймально-діагностичне відділення. Сьогодні в.о. директора Комунального некомерційного підприємства «Корсунь-Шевченківська центральна районна лікарня» Корсунь-Шевченківської районної ради Віктор Завертайло констатує: цей факт безумовно посприяв тому, щоб заклад отримав статус опорного. Разом з тим зауважує: «Проблема залишилася в тому, що діагностичне відділення тоді ж не було забезпечено належним медичним обладнанням».
Як реформується ЦРЛ
Слід зазначити, що перетворення ЦРЛ в опорну лікарню триває паралельно з її трансформацією відповідно до вимог медичної реформи. На цей час лікарня вже перетворена в комунальне некомерційне підприємство, і саме статус підприємства та статус опорного закладу визначатимуть окремі умови її діяльності в майбутньому. Що це означає в подробицях, «Надроссю» розповів директор закладу Віктор Завертайло:
— Опорні лікарні – це лікарні інтенсивного лікування, які надають і ургентну (невідкладну), і планову допомогу. Наша лікарня ці умови повністю забезпечує. Зокрема що стосується невідкладної допомоги, зараз у нас працює черговий лікар у приймальному відділенні, чергують хірург, акушер-гінеколог, реаніматолог-анестезіолог. Для того, щоб лікарня була опорною і надавала певний вид допомоги, потік пацієнтів має бути переключений із тих лікарень, які не стали опорними, на нашу. Ця обставина вимагає від нас неабиякого зміцнення матеріальної бази. Простіше кажучи, для того, щоб ми могли проводити якісну діагностику і якісно лікувати, нам потрібне додаткове обладнання. Насмаперед це цифровий рентгенапарат, сучасний УЗД-апарат, ендоскопічне обладнання. Тому зараз завдання №1 – віднайти можливості для його придбання, — наголошує Віктор Завертайло.
Як зазначає Віктор Звертайло, на цей час вже пройдено більшу частину шляху реформування лікарні, заклад має всі необхідні ліцензії на здійснення діяльності, зареєстрований в електронній системі охорони здоров’я е-Helsi, проведено реєстрацію медичних працівників. Закуплено 43 комп’ютери для обладнання робочих місць лікарів і практично завершено створення локальної мережі по закладу. Напоготові — підписання договорів з НСЗУ на надання послуг.
Варто нагадати, що вже з квітня цього року має запрацювати нова модель фінансування медзакладів другого рівня — замість бюджетних коштів лікарні отримуватимуть кошти від Національної служби здоров’я України (НСЗУ), яка закуповуватиме в них медичні послуги. Таким чином лікарні повинні будуть самостійно заробляти кошти на заробітну плату та на розвиток свого закладу.
Завдання – заробляти
У світлі нової моделі фінансування закладів охорони здоров’я складнішим виглядає питання кадрів та функціонування окремих відділень ЦРЛ. Адже, як зауважує директор КНП «Корсунь-Шевченківська центральна районна лікарня», подальша діяльність лікарні повинна бути рентабельною. Тому актуальним є питання оптимізації медичних кадрів (ставка робитиметься на авторитетних, високопрофесійних фахівців, яким найбільше довіряють пацієнти і які приноситимуть лікарні більший відсоток доходу), ймовірним є також з’єднання відділень терапевтичного, хірургічного профілів. Зараз гостро обговорюється питання щодо пологового відділення. Для його повноцінного функціонування і за вимогами НСЗУ пологів має бути не менше 300 на рік, торік же у відділенні народили лише 176 жінок. Щодо тих видів допомог, які лікарня надаватиме стовідсотково, то, за словами Віктора Завертайла, пацієнти ЦРЛ отримають планову, ургентну, хірургічну, терапевтичну, педіатричну, травматологічну, акушерсько-гінекологічну, стоматологічну допомогу та поліклінічну допомогу вузьких спеціалістів. І ця допомога, відповідно до нового статусу лікарні, має бути забезпечена на відповідному рівні якості.
— На майбутнє у нас стоїть завдання самим заробляти кошти, тому, відповідно, стануть платними окремі послуги, такі як медичні огляди, масаж, фізіотерапія, лікувальна фізкультура, які раніше ми проводили безкоштовно, — звертає увагу керівник Комунального некомерційного підприємства «Корсунь-Шевченківська центральна районна лікарня» Віктор Завертайло. — Така вимога часу, і громадянам треба бути до цього готовими. Разом з тим, завдання всієї реформи – підвищити якість обслуговування населення і забезпечити лікарів та медичний персонал гідною оплатою праці. Тому ми зараз максимально працюємо над реалізацією цього завдання, щоб кожна копійка використовувалась ефективно і для людей.
Світлана ПЕРЕЦЬ
