Цієї весни медична тематика перебуває на піку суспільної уваги. І хоча за потоком інформації про нову небезпечну хворобу – коронавірус – дещо випала з поля зору інша тема – медична реформа, але готуватися до змін в медобслуговуванні нам таки потрібно.
Як зауважує директор КНП «Корсунь-Шевченківська центральна районна лікарня» Олександр Матвієнко, наразі підготовка до запуску другого етапу реформи на завершальній стадії, і жодних вказівок щодо її призупинення медики не отримували.
Що ж у зв’язку із змінами першочергово треба знати пацієнтам? Одним з головних пунктів реформи, який вступить в дію з 1 квітня, є порядок звернення до профільних спеціалістів. Простіше кажучи, потрапити на безкоштовний прийом до лора, окуліста, невропатолога і т.д. можна буде лише за направленням сімейного лікаря. Про порядок звернення до лікарів-фахівців і про те, як в цілому готова Корсунь-Шевченківська центральна районна лікарня до другого етапу медичної реформи, ми розмовляли з директором КНП «Корсунь-Шевченківська ЦРЛ» Олександром Матвієнком.
— Олександре Олександровичу, отже наша районна лікарня вступає в другий етап реформи. Чи все зроблено для роботи в нових умовах?
— Для повноцінного старту другої ланки медичної реформи ми мали забезпечити автономізацію та комп’ютеризацію нашої лікарні. Цей етап виконаний в повному обсязі: комп’ютери у всіх спеціалістів є, мережа є, і цього тижня відбудеться її тестування. Повністю також готова уся документація. Маємо лікарів відповідної кваліфікації та рівня практики, щоб надавати певні види послуг. Складніше з обладнанням, яким повинна бути оснащена лікарня. Держава обіцяє надати нам комп’ютерний томограф, УЗД-апаратуру, апаратуру для ендоскопії і дещо ще, але коли це буде і за яким механізмом – не відомо. Загалом Національна служба здоров’я нам всі пропозиції погодила, тож чекаємо на підписання контракту на надання медпослуг за Програмою медичних гарантій, і вже тоді зможемо розпочати роботу по-новому.
— Які види медичних послуг надаватиме наша ЦРЛ? Ходить багато чуток про закриття окремих відділень.
— На цей час ми отримали дозвіл на стаціонарне лікування терапевтичного профілю, тобто лікування без проведення операцій; на лікування з проведенням оперативного втручання. Це також гінекологія, амбулаторний прийом усіх спеціалістів (окрім стоматологів) — ці послуги будуть надаватися за направленням сімейного лікаря безкоштовно. На цей час невідома доля з пологовим відділенням. На момент подання пропозицій до НСЗУ у нас не було в штаті лікаря-неонатолога, як це вимагає НСЗУ, він працював за сумісництвом. Як до цього поставиться Національна служба здоров’я, невідомо. Якщо погодить — отже буде в лікарні і пологове відділення, а пологи нам буде оплачувати НСЗУ. Якщо Служба буде мати заперечення, то на цей випадок у нас вже є напрацювання, де знайти неонатолога, і тоді будемо подавати повторно пропозицію щодо отримання дозволу надавати з травня пологові послуги. Але майбутнім матусям хвилюватися не варто – поки що цей місяць будемо приймати пологи у породіль за кошти ЦРЛ.
— Отже ці види медичної допомоги для пацієнтів будуть безкоштовними. А які платні послуги ви вводите?
— Платною має бути стоматологічна допомога. Проте є винятки: лікування дітей до 16 років, гострих випадків, коли потрібна ургентна допомога стоматолога-терапевта чи хірурга-стоматолога – ці випадки оплачує Служба здоров’я. Але ми знайшли можливість для всіх жителів Корсунщини до кінця цього року надавати послуги стоматологів безкоштовно. Я мав розмову з усіма головами ОТГ, з міським головою і отримав від них підтримку в тому, щоб з місцевих бюджетів виділити кошти на утримання стоматологічної мережі району. Таким чином всі стоматологи по селах – у Моринцях, Стеблеві, Селищі, Шендерівці, Квітках – до кінця року будуть забезпечені зарплатою і зможуть надавати послуги населенню безкоштовно. Те саме стосується і жителів міста, кошти на лікування яких має виділити міська рада. Стосовно інших платних послуг, то вони ще розробляються, зараз проводимо розрахунки їхньої собівартості.
— Реформа передбачає, що безкоштовно пацієнт отримає допомогу тільки у разі звернення до лікаря за направленням. Давайте розглянемо конкретну ситуацію: людині потрібно потрапити на прийом до одного із спеціалістів лікарні. Який її алгоритм дій?
— Є чотири варіанти звернення. Перший, безкоштовний, – людина звертається до свого сімейного лікаря. Той його оглядає і вирішує: чи сам лікує це захворювання, чи направляє на консультацію або лікування на вторинний рівень. Тоді в комп’ютері формується направлення (на руки пацієнт його не отримує), а пацієнту лікар дає рекомендацію, до якого фахівця йому треба звернутися, не вказуючи при цьому конкретно лікарню і кабінет. Людина сама вирішує, в якій лікарні їй лікуватися – чи звернутися в нашу лікарню, чи поїхати в Смілу або Київ, чи будь-яку іншу лікарню України, яка підписала договір із НСЗУ. Там з її направленням ознайомлюється фахівець і проводить лікування. Другий варіант – самозвернення. Якщо людина, наприклад, не місцева, перебуває в гостях і хоче проконсультуватися з лікарем, тоді вона може прийти без направлення. На такі випадки будуть розроблені тарифи на платні послуги, людина сплачує ці кошти в касу і отримує консультацію. Це стосується також і тих жителів Корсунщини, які ще не підписали декларацію із сімейним лікарем. В екстреному випадку, якщо людині раптово стало зле: кровотеча, інсульт, втрата свідомості, інфаркт, травми – людині викликають «швидку допомогу», «швидка» приїжджає і транспортує людину на госпіталізацію. В цьому разі її лікують безкоштовно – за кошти Національної служби здоров’я. Є й четвертий варіант – лікування за направленням від профільного лікаря, в якого ця людина перебуває на обліку, маючи хронічні захворювання, наприклад, неврологічні пацієнти. Тоді профільний спеціаліст також може направити людину на стаціонарне лікування.
— Олександре Олександровичу, окрім змін в процедурі прийому пацієнтів, які зміни ще відбудуться і відбуваються зараз в ЦРЛ?
— Насамперед вони торкнуться скорочення персоналу. Я працюю на посаді з 4 березня і коли тільки побачив розрахунок наших коштів на 2020 рік, зізнаюся, був сильно стурбований. У квітні НСЗУ нам дасть коштів 100% до потреби, але всі вони підуть на зарплату. А є ще потреба закуповувати медикаменти, витратні матеріали, пальне, миючі. Їх звідкись теж треба брати. Я вважаю, що штат лікарні – завеликий для тих послуг, які ми зараз надаємо, тому однозначно буде скорочення. Більше того, думаю, як депутат районної ради, що оптимізацію потрібно було робити ще років два тому, а на ті кошти, якими районний бюджет дофінансовував зарплату, потрібно було закуповувати обладнання. Зараз ми могли б завдяки цьому обладнанню заробляти необхідні гроші. Наразі з обладнання багато чого немає, і, відверто кажучи, якщо порівняти всі опорні лікарні області, то ми на останньому місці по забезпеченню медтехнікою. Зараз напрацьовуємо варіанти інших надходжень, наприклад, є думки відкрити ще одне відділення, послуги в якому будуть платними, це – відділення фізичної терапії, реабілітації та ерготерапії і це зараз тренд в усьому світі. Думаю, найближчим часом будемо з’єднувати відділення терапевтичного профілю, хірургічного профілю, що дозволить оптимізувати середній медичний і господарський персонал. Однозначно ми відміняємо благодійні внески у благодійний фонд, тому що було дуже багато зауважень щодо того, куди ці кошти ідуть.
Загалом скажу – щоб вижити, нам потрібно, аби наше населення зверталося до нас. Тому зараз будемо докладати максимум зусиль, щоб підняти престиж нашої лікарні, а відтак – залучити пацієнтів і нашого, і сусідніх районів.
Світлана ПЕРЕЦЬ