На Корсунщині, у смт Стеблеві, 17 грудня відкрили пам’ятний знак всесвітньо відомому балетмейстрові, сотникові армії УНР, уродженцю Стеблева Василеві Авраменку. Великий українець родом із маленького селища, він був якраз тим представником української нації, який завше славив Україну та незмінно популяризував її культуру 
на найбільших сценах світу.
Ініціював створення меморіального знака Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник, а взялися за реалізацію громадські активісти Корсуня спільно з Благодійним Фондом «Героїка» та Стеблівською ОТГ. Власне, повний перелік людей, які внесли свою лепту у спорудження, озвучив представник БФ «Героїка», воїн АТО Олег Собченко – перший, хто підтримав ідею і уже на сьогодні встановив понад 30 пам’ятників та пам’ятних знаків в Україні, присвячених воякам УПА та УНР. І тут треба сказати, що справа ця не є комерційною, і всі, хто її організовував чи долучався, діяли виключно із прагнення зреалізувати добре починання.
Отож, кошти на камінь та друк на камені виділили депутати та голова Стеблівської ОТГ Олексій Данільченко. На різних етапах роботи забезпечили підтримку: Олексій Альбін, Василь Тимощук, Владислав Кузів, Павло Марченко, Василь Кірічек, Володимир Воропай, ТОВ “Вибухпром”. Істотно допомогли фінансово волонтери з Канади Маріка Дубик Франко та Антон Брошняк-Контронео.
Про Василя Авраменка як унікальну історичну постать – директор Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника Парасковія Степенькіна:
«Із відкриттям цього пам’ятного знака в Україну повертається ім’я Василя Авраменка не тільки як хореографа, актора, кінопродюсера, а як Великого Українця. Із 1916-го року він був на фронтах Першої світової війни, до цього закінчивши старшинські курси царської армії. В боях він отримав кульове поранення в ногу і був відправлений у Петребург. У 1917-му йому дали відпустку, і він поїхати до Білорусії. Там він застав революцію, і пізніше у своїх спогадах згадує все у деталях: свою зустріч із Симоном Петлюрою у Мінську, і про те, як агітував за Українську народну республіку, і про те, як Петлюра сказав йому навчатися у драматичній школі, відтак дав путівку в життя як актора. Те, що Василь Авраменко був сотником УНР, досить довго не було жодних підтверджень. На сьогодні ми їх маємо. За участь у боротьбі за волю України Василь Авраменко був нагороджений «Хрестом Українського козацтва», хрестом Симона Петлюри, орденом «Карпатська Січ. 19238 – 1939», медаллю гетьмана Івана Мазепи. У 1976 році українською католицькою парафією св. Йосифа у м. Чикаго він був обраний «Українцем року» в Америці”.
Освятив пам’ятний знак благочинний Корсунь-Шевченківського району, настоятель Спасо-Преображенського храму Української православної церкви Київського патріархату Ростислав Било.
Голова Стеблівської громади Олексій Данільченко закликав земляків вивчати свою історію і залучати молоде покоління до глибокого її осмислення. Від імені історичного товариства Чорних запорожців, які своїми чорними жупанами, бойовим духом та звуками тулумбаса додали атмосферності цій події, виступив Василь Ільчишин.
Отож, пам’ятний знак відкрито. Сподіваємося, територію довкола нього озеленять та доглядатимуть місцеві жителі. Ще більш важливо, аби і молодь, і дорослі вчитувались у напис на меморіалі – «Встановлено на честь ВАСИЛЯ АВРАМЕНКА. Сотника армії УНР. Відомого хореографа. Українська революція. 100 років боротьби» – і вникали у його зміст. Аби боротьба була не марною.
