Як показує аналіз просування адміністративно-територіальної реформи в Україні, головною перепоною успіху на її шляху і досі залишається мала обізнаність населення щодо мети цих змін в державі і кінцевого результату реформи.
У цієї проблеми зараз вимальовуються два боки. З одного – до найширших кіл населення справді надходить мінімум роз’яснень: люди не знають, що позитивного чекати в результаті утворення об’єднаних територіальних громад. Експерти, які навідуються на території, здебільшого працюють з представниками влади та керівниками окремих структур і організацій, в тому числі громадських. На жаль, далі ця інформація майже не йде. З другого боку, про те, що реформа триває, в нашій державі не знає хіба що ледачий. Але, певно, наш виплеканий роками, «радянський», менталітет змушує сидіти і чекати, поки хтось прийде і нам все розкаже, в тому числі – і що робити. А де ж особиста зацікавленість, бажання знати більше? Чому громадяни не чинять, як у тій давній приказці: «Якщо гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори»? Таких серед населення – значно менша кількість, але вони є.
Дізнатися більше подробиць про реформу, її успіхи і можливі «камені спотикання» ставлять собі за мету сільські голови Корсунщини. 5 липня найактивніші з них взяли участь у Національному форуму «Практичний вплив реформи місцевого самоврядування в Україні».
Спікери форуму намагалися дати відповіді на проблемні питання: що або хто гальмує реформу? І що робити аби покращити динаміку реформи? Своїм баченням коріння цих проблем ділилися народні депутати Вікторія Пташник, Олена Бойко, Остап Єднак, а також Сергій Шаршов – директор Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіону. Вони, зокрема, наголошували на важливості ухвалення законопроектів, прийняття яких усуне перепони на шляху розвитку ОТГ та тих громад, що хочуть об’єднатись.
В ході панельної дискусії багато корисної інформації надали представники офісів реформ, ОТГ та громадських організацій, які розповіли про стан проходження реформи на місцях. Вони наголосили на низькому рівні поінформованості щодо суті реформи не лише пересічних громадян, а й посадовців, від яких залежить її впровадження. Говорили й про те, що на окремих територіях існує спротив з боку районних керівних структур, великих землекористувачів.
Переконливим був виступ Олександри Шереметьєвої, голови Омельницької ОТГ, що на Полтавщині. Вона розповіла про здобутки і успіхи своєї громади, відмітивши, що до об’єднання такого підйому жодне село, яке увійшло в громаду, не знало.
А наскільки наблизилися до утворення об’єднаних громад сільради Корсунщини? Про це ми говорили із учасниками Форуму – Олексієм Данільченком, Стеблівським селищним головою, Іриною Плохутою, Деренківецьким сільським головою, Галиною Рябошапкою, Селищенським сільським головою.
Олексій Данільченко: — Ще три з половиною місяці тому ми надіслали пропозиції до громад, з якими хочемо об’єднатися, і вже від двох громад отримали позитивні відповіді – Шендерівської і Комарівської. Думаю, днями свою згоду дасть Сидорівка. Чекаємо рішення від Заріччя. Крім того, ми дали пропозицію і Дацькам. Але вони мають також пропозицію від Корсуня, тож вирішувати, з ким об’єднуватися – за ними. Коли вже отримаємо всі відповіді, проведемо ще одну сесію і приймемо остаточне рішення про утворення Стеблівської об’єднаної громади. Далі вже подамо всі розрахункові документи у Черкаси. Я думаю, до кінця цього місяця ми все це зробимо.
Ірина Плохута: — Наша громада налаштована на те, щоб створити свою об’єднану територіальну громаду на базі Нетеребської сільської ради, але з центром в селі Набутові, до яких приєднаються села Нетеребка, Деренківець, Драбівка, Сахнівка. Як мені відомо, на сьогоднішній день всі громади дали згоду на об’єднання. Ну і далі будемо працювати в цьому напрямку.
— Чому ви не хочете приєднуватися до Корсуня? Яка позиція жителів села?
— Ми не хочемо до Корсуня, бо зараз розуміємо, що можемо отримати свій маленький районний центр, де надаватимуться всі послуги. Це дійсно буде вигідно жителям наших сіл. Крім того, громада міста – дуже велика, зі своїми потребами, проблемами, і в селян є побоювання, що наші села просто не отримають того, що можуть отримати, створивши окрему ОТГ. Хочемо попробувати. Ми попередньо підрахували наші фінансові ресурси, можливості і думаємо, що ми зможемо. Також залучимо експертів, будемо працювати.
Галина Рябошапка: — Ми найпершими в районі вирішили питання утворення об’єднаної громади. До нашої сільради хочуть приєднатися Сухини і Журавка Городищенського району. Те, що наша громада буде спроможна, ми побачили, коли зробили фінансовий розрахунок. Проблеми можуть бути із зміною меж району, тому що Журавка – це Городищина і зараз ще немає механізму зміни меж районів. Разом з тим у Черкасах досі розглядається питання: бути чи не бути нашій громаді. Але самі селяни налаштовані на те, що Селищанська об’єднана громада повинна бути.
Як засвідчують дані, сьогодні у розвитку реформи сільське населення набагато активніше, ніж міське. Зараз в Україні існує вже 172 об’єднані громади. Найактивніше громади об’єднуються там, де селяни хочуть самі бути господарями у власному домі.
На форумі цікавим висновком поділився Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства». За його словами, наступна хвиля добровільного об’єднання територіальних громад відбудеться з вересня. Логіка проста – бюджетний період на нових умовах почнеться з 1 січня, а якщо об’єднатися зараз, то цим громадам тривалий час треба буде жити «сумісно-роздільно». Тому вже у вересні слід очікувати нового підйому утворення ОТГ.
Світлана Перець
