Інтерв’ю з директором Департаменту з питань місцевого самоврядування Мінрегіону Сергієм Шаршовим про адміністративно-територіальну реформу і долю міста.
Як уже повідомлялося, минулого тижня група корсунських активістів побувала у Києві, куди вирушила відстоювати право Корсуня-Шевченківського залишатися адміністративним (районним чи повітовим) центром в результаті проведення адміністративно-територіальної реформи. У Кабінеті Міністрів України п’ятеро представників громади мали розмову з директором Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Сергієм Шаршовим.
Ми вели бесіду з посадовцем як щодо другого етапу реформи, коли можуть бути утворені укрупнені райони (або ж повіти), так і про суть адміністративно-територіальної реформи в цілому. Ця розмова дала відповіді на багато запитань, які, сподіваємось, допоможуть нашим читачам зорієнтуватися в подальших подіях, які диктуватиме нам хід адмінреформи в України.
Кабмін з середини
Для проходження в Кабмін, де мало відбутися спілкування з посадовцем, корсунській делегації була поставлена умова: не більше п’яти осіб, і тільки тих, у кого є при собі паспорт. Загалом, ми могли і не потрапити у «святая святих», адже пан Шаршов їхав сюди спеціально на зустріч з корсунцями із Міністерства регіонального розвитку, і розмову з ним ми почали ще на вулиці, лиш тільки запримітили його появу.
Та працівники секретаріату Кабінету Міністрів були надзвичайно люб’язні і, щоби не тримати нас на тридцятип’ятиградусній спеці, відвели для перемов спеціальний кабінет на першому поверсі кабмінівської будівлі, із овальним столом, мікрофонами і працюючим кондиціонером.
Подолати шлях у серце Уряду держави нам довелося крізь два «кордони»: перший – через бетонний мур, перед яким у кожного перевірили паспорт поліцейські-охоронці, другий – коли минули вхідні двері і піднялися до пропускної. Тут вже, крім паспортного контролю, ми по черзі пройшли ще й через металошукач, а пильний поліцейський-вахтер переглянув речі, які несли із собою. «Що це у вас, фотоапарат? Фотографувати не можна», – він відібрав у мене моє професійне знаряддя і поклав фотоапарат у спеціальний сейф, розвіявши цим усі мої сподівання проілюструвати побачене.
Знайомство
Як повідомив нам заздалегідь працівник Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю секретаріату Кабінету Міністрів Михайло Шевченко, є доручення Прем’єр-міністра, що в разі проведення подібних заходів під Кабінетом Міністрів відбуваються переговори між демонстрантами та представниками Уряду відповідно до порушеної проблеми. В нашому випадку приймальня першого заступника Мінрегіону В.Негоди дала доручення саме директору Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіону Сергію Шаршову провести з нами таку зустріч, оскільки він відповідає за цей напрямок роботи (проведення реформи – ред.) в Мінрегіоні.
Сергій Шаршов – молодий і легкий у спілкуванні посадовець. Розмова з ним була невимушеною і разом з тим доволі різнобічною, тривалою та змістовною. Головне – корсунці почули, які кроки їм належить робити далі, з іншого боку позиція корсунської громади щодо подальшої долі нашого міста тепер відома у вищих колах влади, тож є надія, що буде і відповідне реагування.
Отже, пропонуємо дізнатися, про що ми спілкувалися з посадовцем у стінах Уряду.
Сергій Шаршов про…
…повіти і ліквідацію районів
– Зараз, на цьому етапі реформи, ми займаємось реалізацією Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», а також співробітництвом громад. Мови про ліквідацію чи створення районів немає в жодних програмних документах Уряду.
Термін «повіт» пішов від деяких експертів, які дійсно надрукували певні посібники і зробили свої розробки територіального устрою країни, але це не позиція Уряду. Один з експертів – Ігор Коліушко – дотримується позиції утворення адміністративних округів. Він в своїй роботі намагався визначити конфігурацію районів таким чином, де б саме в центрах розміщувалися територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, щоб людина, везучи, наприклад, звіти в один орган, зразу могла відвідати й інший. Ще є наукова робота Юрія Ганущака, де він теж говорить про створення повітів з відповідним внесенням змін до Конституції. Але знову ж таки – це тільки наукові праці.
В обов’язковому порядку всі ці моменти потрібно узгоджувати безпосередньо з регіонами. У вас наразі немає підстав піднімати це питання. Зараз будуть утворюватись госпітальні округи, і от бачення більшості експертів і Міністерства регіонального розвитку, що ці госпітальні округи мають співпасти із районами, коли буде реалізовуватись наступний етап реформи. Але це не означає, що відбудеться ліквідація районів, оскільки їх ліквідація – це прерогатива Верховної Ради, і лише в тому випадку, якщо 226 народних депутатів віддадуть свій голос, щоб ліквідувати якийсь район або змінити його межі.
…добровільне об’єднання громад
– Я прихильник того, що треба об’єднуватися. Чому, тому що це шлях до децентралізації. Наприклад, зараз районна адміністрація виконує функції районної ради. Депутати тільки голосують, а всі інші функції – управління, розробку бюджету, його виконання – забезпечують місцеві адміністрації. Об’єднання дасть можливість виконувати всі ці функції виконавчому комітету ради громади. Тобто люди обрали собі голову, депутатів, проголосували за заступників, обрали виконавчий комітет, у них свій бюджет, вони планують своє життя без всякої районної адміністрації. В цьому й полягає реформа децентралізації, яка реалізується шляхом добровільного об’єднання. Я її прихильник, я є, не приховую, її автором – це правильний шлях і правильні кроки.
В результаті об’єднання така громада матиме такі ж відносини з державою, як і місто обласного значення, а там вже зовсім інші стосунки: це більші кошти від податків плюс народні депутати виділили в цьому році додатково 1 мільярд гривень на розвиток громад, і ми зараз досить активно реалізуємо в громадах інфраструктурні проекти. Таким чином держава стимулює громади до об’єднання. Плюс економія на утриманні самої сільської ради і т.д. Скажу із впевненістю, що завдяки об’єднанню територіальні громади отримали у бюджети в два рази більше додаткових надходжень і в п’ять разів – загальних.
– Хочу Вас запитати як розробника реформи: а як краще громаді об’єднуватися – в межах району утворювати одну громаду чи в межах району утворювати мінімум дві громади?
– В принципі краще, щоб утворювалась одна громада – в тому сенсі, що вам не доведеться ділити між кількома громадами спільну комунальну власність, яка належить районній раді: районні лікарні і все інше… Це все залишається в одних руках. Але разом з тим, один із ключових моментів цієї реформи – це доступність послуг (адміністративних – ред.) для сільських жителів. Тому треба дивитися і по кілометражу, через що була визначена відстань до центру по дорогах з твердим покриттям 20-25 км. Зараз передбачається, що коли район може поділитися теоретично на три громади, то відповідно в три рази зменшується відстань громадянина до джерела отримання цих послуг, тобто йому знадобиться менше часу, щоб оформити якісь документи чи довідки. Крім того, закон дозволяє в кожному населеному пункті вводити посаду старости, тобто буде людина, яка надаватиме адміністративні послуги безпосередньо в кожному селі.
…госпітальні округи
– Давайте повернемося до утворення районів. В багатьох інстанціях зараз говорять, що ця тема не актуальна. Але якщо її не порушувати заздалегідь, то потім може бути пізно. Ми говорили про те, що проекти Коліушка і Ганущака – це лише проекти, наукові праці. Чи може бути так, що при проведенні другого етапу реформи ці проекти все ж таки візьмуть за основу? І яким чином тоді можна буде вплинути на те, щоб знову ж таки обов’язково враховувалася думка громади? Щоб спершу експерти побували в регіонах, які вони збираються об’єднувати, поспілкувалися з людьми і вже на підставі отриманих там даних розробляли проект, і громади все таки мали змогу вплинути на формування і утворення укрупнених районів.
– Гарне питання. Якщо говорити про формування районного рівня, то позиція Мінрегіону така – я це ще раз підкреслюю, – що при утворенні госпітальних округів ми маємо проходити цей процес так само, як ми розробляли перспективні плани формування територіальних громад. Тобто все це має широко обговорюватись, певно що і проводити громадські слухання та ін.
Зараз йде розробка методики по визначенню госпітальних округів, і до цього процесу залучені представники Департаменту охорони здоров’я обласних державних адміністрацій. На мою думку, коли буде розроблена методика, наступним кроком облдержадміністрація має створити відповідну робочу групу. Ми будемо наполягати на тому, щоб в обов’язковому порядку до цієї робочої групи увійшли представники органів місцевого самоврядування. Як мінімум – представники обласної ради, які несуть відповідальність перед громадянами, які їх обрали. І вже потім самі території, узгоджуючи між собою, як вони вбачають розміщення госпітальних округів в області, мають подавати пропозиції до Міністерства охорони здоров’я.
Але насамперед тут повинні спеціалісти дивитися і визначати, де надаватиметься краща допомога. Медики також мають порахувати, яким чином має доїхати лікар до пацієнта, щоб не було загрози для життя і здоров’я людини. Та все одно вони повинні прислуховуватися і спілкуватися з вами.
… другий етап адмінреформи
– Відповідно до концепції реформи місцевого самоврядування, передбачалося внести зміни до Основного закону – до Конституції України. Зміни передбачали 4 пункти. Перший – це наділення максимальними повноваженнями органів місцевого самоврядування, другий – переформатування місцевих державних адміністрацій в органи префектурного типу, третій – чітке визначення, що таке адміністративно-територіальна одиниця і четвертий пункт – це можливість створювати районним і обласним радам власні виконавчі комітети, що на сьогоднішній день Конституція забороняє. Якщо говорити про третій пункт – це дає можливість розробити закон про адміністративно-територіальний устрій України, яким би можна було чітко впорядкувати всю систему такого устрою. Тобто переписати, який у нас має бути базовий рівень, субрегіональний рівень – тобто другий і регіональний рівень. Але разом з тим, зараз триває дискусія щодо того, що якщо ми сформуємо нормальний, спроможний базовий рівень, то навіщо тоді створювати субрегіональний рівень, тобто рівень районів. Тому що якщо ці функції будуть безпосередньо виконувати виконавчі комітети, то тоді район нам не зовсім потрібен. Досі тривають дискусії щодо того, чи буде у нас дворівнева система адмінустрою, чи, можливо, трирівнева.
Але, як бачимо, зміни до Конституції ще не внесли. Передбачалося, що з часу вступу в дію цих змін до конституції відводиться три роки на перехідний етап – для формування різних рівнів адміністративно-територіального устрою. Тобто і перший, і другий, і третій етапи проведення повномасштабної реформи відбудуться, виходячи із дати прийняття змін до основного закону плюс три роки.
– І запитання наостанок: що б Ви порадили корсунцям зараз зробити найперше?
– Звернутися в Департамент охорони здоров’я облдержадміністрації. Ознайомитися, як там формується методика, і повідомити Департамент, що ви готові брати участь у наданні пропозицій щодо формування госпітальних округів. Можете звернутися і в Міністерство охорони здоров’я, тому що ця реформа – за ними. Зі свого боку я наполягатиму, щоб при розробленні госпітальних округів вони обов’язково погоджували їх з представниками органів місцевого самоврядування.
Світлана Перець
