Цей матеріал цілком можна ставити в розряд публікацій під рубрикою «Оце такі ми є». Бо його головні «герої» хоча й не ідентифіковані персонально, проте однозначно – жителі нашого славного міста Корсуня-Шевченківського. Познайомитися з творінням рук їхніх довелося наприкінці грудня, коли всі пересічні громадяни активно займалися передноворічними приготуваннями. Тим часом не до свят було бригаді працівників КП «ВЖ РЕУ», які «лопатили» багаторічне і багатотонне стихійне сміттєзвалище, що заховалося у ярах і старому кар’єрі праворуч вулиці П.Чубинського, неподалік Ваканців.
Про те, що ця територія вже катастрофічно засмічена, почав бити тривогу місцевий житель Сергій Мащенко. Його хата – крайня до повороту на старий піщаний кар’єр. Ще з 90-х років родина Мащенків з власної ініціативи очищала прилеглу територію від сміття. Але і вони втомилися боротися із непереборним. «Махнули рукою», — із сумом констатують і винуватять у цьому безгосподарну натуру окремих співгромадян:
— Все одно споконвічно люди тягли туди непотріб, і це перебороти не можливо. Туди везуть все, починаючи від упаковок, залишків їжі і закінчуючи будматеріалами та покришками. Кар’єр засипаний сміттям, рівчаки, канави — все засипане. Коли стоїть спека, то звідти тягне неприємним душком. Якщо великий вітер, то ті поліетиленові пакети висять на всіх деревах, літають по городах. Коли тане сніг та великі дощі – канави повні води, яка несе сміття на людські городи і в ставок. Зважте, що тут криниці неглибокі, до води недалеко – 10,5 метрів. Тому коли вода розчиняє непотріб зі сміттєзвалища, все це потрапляє у грунтові води і далі в Мартанський ставок, де купаються діти.
Сергій Мащенко розповідає, що колись-колись на пейзажних пагорбах взимку діти каталися на санчатах, влітку прогулювалися відпочивальники. Але зараз через сміття ці краєвиди нікого не приваблюють. «Болить, що внуки ростуть на смітті… Що ми їм залишимо: пластикові пакети, відходи, непотріб? — журиться Сергій. — Люди, на жаль, зовсім не думають за майбутнє, за дітей».
Бажання зупинити наругу над природою підштовхнуло небайдужого корсунця звернутися до владців. Поспілкувався з місцевим депутатом Павлом Калініченком — і справа отримала старт. Вже далі тут побувала комісія міськради, питання розглянули на засіданні сесії і погодили фінансування робіт з очищення сміттєзвалища.
— На сесії депутати прийняли рішення, що сміттєзвалище треба вивозити, і виділили кошти. 30 тисяч гривень надав районний бюджет і 20 тисяч – це кошти на здійснення депутатських повноважень депутата Павла Калініченка. На цю суму вже виконали ряд робіт, — інформує міський голова Олександр Гайдай.
За словами очільника міста, будуть також вживатися застережні заходи, щоб відбити в людей бажання надалі возити туди відходи життєдіяльності. Зокрема планують встановити інформаційний щит з попередженням про заборону вивезення сміття. Та, як відомо, попереджувальні таблички ще нікого від недбальства не зупинили…
Напередодні нового року працівники КП «ВЖ РЕУ» вручну, борсаючись у багнюці і слизоті, вигрібали із ярків, з-під кущів і дерев та складали у мішки обгортки, пакети, скляні та пет-пляшки, зношені речі і ще бозна який непотріб. «Не мають люди совісті, – гнівився працівник КП Володимир під час нашої розмови. – Ось за три дні ми шість машин цього сміття вивезли, а йому й краю не видно». Загалом же, як повідомила начальник відділу благоустрою міськради Надія Мурашко, комунальники працювали на ліквідації 4 дні, на цей час вивезли близько 12 тонн сміття, але це ще далеко не все.
«Ручна» робота комунальників – це лише перша частина великої справи зі знищення сміттєзвалища. Цими днями тут має запрацювати бульдозер, який вже механізовано згрібатиме свідчення людського недбальства, і вже після його роботи сміття знову вивозитимуть машинами.
За третім етапом планують зрізати старі, низькорослі, чахлі дерева, які своїм гіллям сягають землі. «Їх треба обов’язково прибрати, бо рослинність приманює недобросовісних громадян, які під дерева скидають сміття, таким чином ховаючи його від сторонніх очей. Особливо «стараються», коли на деревах листя, бо в листі сміття легше замаскувати», — зауважує депутат Павло Калініченко.
Та, попри весь масштаб виконаної роботи, поставити оптимістичну крапку у цій темі складно. Вже в перші дні нового року на території, очищеній від стихійного сміттєзвалища, були виявлені дві величезні купи сміття, обсяг яких вказував, що вивезені вони не інакше як двома автомобілями. Тож будити людську свідомість потрібно вкрай кардинальними методами, щонайлегший з яких – жорстке штрафування. Табличками цій пошесті не зарадиш.
Світлана Перець
