Арсеній Резніченко більше 3-х років займається боксом. Хлопець не вперше бере участь у поєдинках на ринзі, проте раніше це були переважно аматорські бої. Часом 16-річному боксеру з «небоксерського» Корсуня доводилось миритися з поразками, проте юнак ні на мить не опускав руки й зараз ставить перед собою лише найвищі цілі. Про свій шлях сходження на професійний ринг, наступні бої та деякі плани на майбутнє юний боксер і його тренер розповіли «Надроссю».
Залізна воля, сталевий кулак і титанічна жага до перемоги. Це про нашого боксера, вихованця Корсунь-Шевченківської КДЮСШ Арсенія Резніченка. Він наймолодший боксер, який нині представляє Корсунь-Шевченківський на професійному ринзі і відстояв честь нашого славетного міста, здобувши неочікувану перемогу над значно досвідченішим суперником.
27 лютого в Черкасах вихованець Корсунь-Шевченківської КДЮСШ Арсеній Резніченко дебютував на професійному ринзі. Боксерський поєдинок і вечір боксу проходив під егідою нової в Україні промоутерської компанії «TOP BOXING GENERATION».
У своєму дебютному профі-поєдинку, Арсеній вийшов на ринг проти старшого на сім років 23-річного Олександра Гарбуза, який теж вперше ступив на професійний ринг, однак, незважаючи на вікову перевагу та досвід суперника, перемогу за кількістю очок у ваговій категорії до 69 кг троє суддів одноголосно віддали Арсенію. Відтак, крім скромної фінансової нагороди наш дебютант переступив ще одну сходинку на шляху до своєї боксерської мрії. А місяцем раніше йому офіційно присвоїли титул кандидата у майстри спорту з боксу. Корсунець протягом всього поєдинку, який тривав 4 раунди по три хвилини, демонстрував блискавичну швидкість та надвисоку витривалість, неабияку майстерність і техніку ведення бою, чим звісно зацікавив представників промоутерської компанії-організатора. А у популярній соціальній мережі Instagram, де опубліковане повне відео бою, в коментарях користувачі назвали його «найкращим поєдинком вечора».
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Головний тренер хлопця – директор КДЮСШ Сергій Федоренко – запевняє: такий успіх Арсенія – результат його наполегливої праці. Адже спортсмен майже весь свій вільний час проводить у тренувальній залі та постійно удосконалює свою техніку.
— Ніхто не очікував такого повороту подій. Відверто кажучи, навіть самі організатори не сприймали серйозно як нашого спортсмена, так і цей бій в цілому. Дуже наполегливий і трудолюбивий хлопець, багато тренується, розвинутий і обдарований не на свої роки, — так характеризує свого вихованця тренер Сергій Олексійович. — Керується тільки однією істиною: якщо не будеш трудитися, то не буде й результату. Дуже хороша людина. Він дуже впевнений у собі, але в той же час скромний, не зазнається, хоча він – справжній професіонал, як би пафосно це не звучало. Зіркова хвороба – то не про нього. Арсеній здібний не лише у боксі, він дуже розумний і ерудований, дослухається до порад. Часом говориш з ним, а тоді ловиш себе на думці, що спілкуєшся ніби з ровесником, настільки глибокі у нього бувають думки чи цікаві ідеї. До кожного тренування він ставиться напрочуд відповідально, не пропускає жодного заняття. От і зараз ми їдемо до Черкас для участі в спарингах. Тренуємося тільки з найкращими, з професіоналами, наскільки можемо собі дозволити. Думаю, якщо так і триватиме, то цей спортсмен може досягти значних успіхів на професійному ринзі, – розповідає Сергій Федоренко.
Шлях до професійного рингу Арсеній Резніченко почав 3,5 роки тому. Із того часу наполегливі тренування та жорсткий режим дня стали невід’ємною частиною його життя. Щодня хлопець проводить по декілька годин у тренувальній залі. Відшліфовує кожен удар. У боксі рівняється лише на найкращих. Зізнається: найпалкішими його вболівальниками, крім тренера і батьків – Людмили Василівни та Володимира Миколайовича, є менша сестричка і дідусь. Паралельно з боксерською кар’єрою наш 11-класник поєднує ще й підготовку до ЗНО. Куди планує вступати після школи та ким хоче стати – поки тримає в таємниці. Але, мабуть, здогадатися не важко…
— Арсенію, поділись з нашими читачами, як проводить свій тиждень чемпіон? Встигаєш готуватися до ЗНО?
— Коли немає запланованих боїв чи змагань, мій ранок починається з пробіжки з собакою. Далі сніданок, школа до третьої-четвертої години дня і вже потім 3-4-годинні тренування. Часом, ще й танці – тренування до випускного. Потім навчання. На вихідних – заняття з репетитором. Тільки в неділю можу трохи відпочити у бабусі, а так у мене майже немає вільного часу.
— Пам’ятаєш, як почав займатися боксом і як до цього поставилися батьки?
— Спочатку я почав ходити на дзюдо, трохи пізніше став займатися пауерліфтингом, але весь цей час мене дуже захоплювали контактні види спорту, і згодом ми з друзями розповіли нашому тренеру про свою ідею. Дуже швидко ми почали потроху займатися й боксом. А вже потім з’явився маленький боксерський зал, зараз вже тренуємося у новому, професійному. Батьки, звісно, мене підтримують. Як підтримували у всьому, за що їм дуже вдячний. Та найвідданіший мій вболівальник напевно все-таки дідусь. Ми з ним дуже схожі, — з посмішкою розповідає Арсеній.
— Не страшно було виходити на ринг проти старшого і досвідченішого суперника?
— Зовсім ні, — спокійно відповідає юнак з пронизливим поглядом борця і впевненим твердим голосом. — Це найперше, що треба усвідомити: нічого і нікого не боятися, дивитися тільки вперед, вірити у себе і завжди намагатися бути хоч на півкроку попереду суперника.
— Що порекомендуєш одноліткам, які б хотіли почати займатися спортом?
— Найголовніше – виховувати в собі дисциплінованість і наполегливість. Завжди йти до кінця дороги, ніде не звертати і не працювати у півсили. Треба викладатися тільки на повну, не опускати руки при найменшій чи найпершій невдачі, бо їх може бути дуже багато. І врешті ти обов’язково прийдеш до своєї мети.
