Про кришталево-чисту, повноводу Рось нині залишилися хіба спогади і зітхання тих, хто пам’ятає річку такою. Головна природна окраса краю міліє, забруднюється, цвіте, у ній масово гинуть живі організми… Нарешті екологічна катастрофа набрала достатнього розголосу, аби на неї почали реагувати вже і на обласному рівні.
Представники від керівництва області, екологи, фахівці різних галузей прибули на нараду в Корсунь-Шевченківську райдержадміністрацію 11 вересня. Спільно із керівництвом нашого району та громадськістю обговорювали питання екологічного стану річки Рось та шляхів її порятунку.
Пропонуємо ознайомитися з тезами виступів доповідачів.
Віталій Коваль, перший заступник голови Черкаської ОДА:
— Ми провели ряд нарад, за результатами яких направили листи до Міністерства екології та водних ресурсів, трьох обласних державних адміністрацій – Житомирської, Вінницької та Київської. Самотужки Черкащина вирішити питання Росі не в змозі: воно є комплексним для чотирьох областей. Ми направили листа в Державне агентство водних ресурсів, щоби спільно з Мінекології провести спільну міжобласну нараду, під час якої гостро стоятиме питання екологічного стану Росі. Ми маємо чітке розуміння, що Рось зарегульована, зокрема в Київській області; що вона забруднюється скидами при відсутності роботи локальних очисних споруд в Білій Церкві та Богуславі – на підприємствах, які здійснюють там свою діяльність. Звідси маємо певні проблеми. Очевидно, об’єктивним фактором є температурний режим, який впливав на стан річки саме в серпні, коли середньодобова температура – найвища. Але, окрім цього, маємо і ряд інших причин, в тому числі зарегульованість та наявність об’єктів водного господарства – гідроспоруд на річці Рось.
Ольга Мізінова, заступник директора «Черкаського обласного лабораторного центру»:
— За дорученням облдержадміністрації ми щоденно проводимо дослідження води у річці Рось у спеціально визначених місцях. Якщо брати в динаміці, то після перших відхилень (10 серпня) вода, в принципі, стабілізувалася і відповідала нормам. Але з 8 вересня знову з’явилися відхилення щодо розчинного кисню в двох точках (при низькій концентрації розчиненого у воді кисню виникає замор риби – ред.). В районі понтонного моста розчинений кисень становив 0,64 мг/дм куб при нормі 4 мг/дм куб, а на 10 метрів вище греблі Стеблівської ГЕС – 0,32 мг/дм куб при нормі 4 мг/дм куб. Станом на 10 вересня в Стеблеві по понтонному мосту – 2,4 мг/дм куб, а вище греблі – 1,6 мг/дм куб. Крім того, зафіксовано підвищення рівня аміаку вдвічі порівняно з показниками, які бралися тижнем раніше.
Сергій Поліщук, перший заступник начальника Держекоінспекції Центрального округу:
— 10 вересня наші спеціалісти виїжджали в 
Стеблів, відбирали проби води на кисень, і на глибині 4 метри показник рівня нерозчиненого кисню дорівнював нулю. Хімічне споживання кисню більш як вдвічі перевищувало відповідну норму.
Відтак 18 вересня заплановано розпочати планову комплексну перевірку Корсунь-Шевченківської та Стеблівської ГЕС із залученням представників громадськості. Що ми маємо на практиці? Наприклад, сьогодні судимося із Юрпільською ГЕС: два суди уже виграли, і вже зобов’язали цю ГЕС встановити рибозахисний пристрій на водозабірних спорудах.
Віктор Іванько, начальник управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області:
– За попередніми даними, збитків, завданих рибному господарству, нараховано на суму 285 мільйонів гривень. Поліція наразі проводить перевірки, порушено кримінальну справу. Тепер, коли стався черговий замор на Росі, ми будемо проводити додаткове обстеження, зробимо висновки та знову оцінимо збитки. Крім цього, ми підготували листа директору Інституту рибного господарства України, описали події, які мали місце на річці Рось, і попросили провести дослідження та надати роз’яснення, як нам діяти надалі, аби не допустити чергової задухи водних біоресурсів.
Володимир Левандовський, депутат районної ради, лицар-благодійник міста Корсуня-Шевченківського:
— Щоб прожити 90 літ, людина тратить кошти на ліки, харчування та інше – відтак і дотягує до тих дев’яноста літ. А в нашу річку Рось з 1934 року не вкладено жодних коштів на очищення. Береги замулились, дно також, притоки із джерелами пішли у землю. Винуваті у всьому всі керівники різних рангів за всі ці 84 роки. Річку потрібно чистити. «Новосвіт» також колись обіцяв допомогти в очищенні, та й забув. Річка катастрофічно обміліла, тому і відбуваються з нею такі катаклізми.
Олег Собченко, представник ініціативної групи «Рось»:
— Колись БУВР р. Росі мало в повноваженнях видавати дозволи на створення нових ставків. З часів незалежності їхня кількість невпинно збільшувалась. Скільки їх є нині, насправді невідомо, бо дуже багато ставків створено без жодних документів. В контексті розмов про маловодність треба сказати, що корінь проблеми маловодності річки Рось у цей період – в самій наявності цих штучних водойм. Ви уявляєте, яке створено штучно дзеркало випаровування? Випаровуваність в наших широтах – 780 мм за рік. Тобто якщо поставити 1 куб води, то 80 см просто випарується. Відбувається це, в основному, в спекотну погоду. Відповідно влітку настає такий період, коли вода витрачається на ці «дзеркала», на те, що людям заманулося створювати побільше ставків. Як висновок – у період маловодності дуже важливо допомагати річці. У нас же все відбулося цілком навпаки, що і призвело до заморних явищ. З 5 серпня вони в більшій чи меншій мірі тривали у верхній частині Стеблівського водосховища. Більший замор зафіксовано в бухті падіння річки Хороброї 13 серпня. Менші замори були 21 та 23 серпня. І вже у вересні ми знову стали свідками чергового замору. Причина лиха у зарегульованості та забрудненні річки фосфатами. Але що зробило БУВР р. Росі, взнавши про погані аналізи води? Вони скинули 1 млн кубів води за 12 годин через турбіни. Це жодним чином не поліпшило ситуацію в тому місці, де трапився замор. Маємо на підтвердження результати аналізів води в Яблунівці: рівень кисню після скиду води був 2,7 мг/дм куб. Це свідчить про те, що ці режими скиду води не забезпечують аерацію – спосіб насичення води киснем. Ми просили БУВР р. Рось та «Новосвіт» забезпечити скид води не через турбіни (бо так вона виходить плавно), а через щити, утворюючи водоспади, а отже, забезпечуючи аерацію. З нашим проханням не порахувались. Люди, які заробляють на енергетиці, протистоять нашому бажанню врятувати рибу. Щодо масштабів трагедії, то їх не знають жодні служби. Ми ж не раз просили водолаза обстежити дно, і те, що він побачив, вразило. Загиблі дрібні живі організми густо встеляють дно. Це вже не кажучи про кількість риби, яка задихнулася без кисню. Тому ми прагнемо співпраці з місцевою, з обласною владою, аби зрушити з місця цей віз. Маємо низку вимог, зокрема – проведення незалежних експертиз із залученням незаангажованих західних фахівців.
Ігор Мікрюков, директор черкаської філії ЗЕА «Новосвіт»:
— У Корсуні ми надаємо робочі місця 8 особам, в Стеблеві – 8 особам. Ми сплачуємо рентну плату за спеціальне водокористування. У своїй роботі керуємося правилами експлуатації водосховищ.
Петро Бабій, начальник Басейнового управління водних ресурсів р. Рось:
— На міжвідомчій обласній нараді,
проведеній БУВР р. Рось у Білій Церкві, встановлено, що основною причиною проблеми є інтенсивне розмноження синьо-зелених водоростей, потім їх розклад, який супроводжується виділенням аміаку, який сам по собі є дуже токсичним і разом з тим забирає з води кисень, і сірководню. Сталося це внаслідок того, що річка Рось в районі Корсуня має підвищене органічне забруднення внаслідок скидів стічних вод. Маловодність, зростання середньої температури на 10 градусів також впливають негативно на ситуацію. Позиція іхтіологів така: в цьому випадку можна зарибнити водосховище білим товстолобом, адже 60% раціону цієї риби складають синьо-зелені водорості. Крім цього, за допомогою спеціальних біопрепаратів, бактерії в складі яких споживають фосфати. Населенню зі своїми вимогами рекомендуємо звертатися до екоінспекції, бо у нас немає таких прав, які має ця інспекція. А щодо режимів роботи водосховищ, то вони працюють відповідно до затверджених у 2014 році правил експлуатації. Фасувати положення цих правил ми не маємо права. Якщо ми приймемо незаконне рішення, скажімо, скид вони не через турбіну, а з-під щита, протягом семи днів це буде відмінено в судовому порядку. До того ж науковці не знайшли відмінності у скиді з-під щита та скиді через турбіну. Вище розташовані ГЕС взагалі не мають щитів, бо вони не передбачені конструкцією.
Слід зазначити, що після доповіді Петра Бабія посипався шквал запитань та емоцій. Адже саме через неправильний скид води (мінус 53 см), як запевняв депутат районної ради Василь Томіленко, і трапився замор риби. «Якщо БУВР р. Росі не може впливати на використання водних ресурсів, то в чому доцільність його існування?» – поставив риторичне запитання депутат райради Дмитро Антонов і додав, що у 2000 році аналогічна катастрофа уже була, і чомусь 18-ти років управлінню не вистачило, аби напрацювати шляхи вирішення проблеми. «Компетенція БУВР чітко визначена законодавством. Ні слова про рибу, охорону водних живих ресурсів як наш обов’язок там немає», – відповів Петро Бабій. Представник ініціативної групи «Рось» Олег Собченко поцікавився: «Чому, дізнавшись про екологічну катастрофу 5 серпня, міжвідомча комісія БУВР не зібралася негайно, а тільки 30 серпня? І чому затвердила ті самі режими одноголосно?» Пан Бабій відповів, що управління відреагувало швидко: збільшило водність річки шляхом промивки. «Якщо ці заходи науково обгрунтовані, – заперечив Олег Собченко, – то чому вони ніяк не поліпшили ситуації, власне, в місці замору, в Яблунівці? Отже, є сумнів щодо ефективності цих заходів».
У свою чергу Віталій Коваль підсумував: «Оскільки з певною динамікою проблема повторюється, то рекомендую БУВР р. Росі спільно з Державним агентством водних ресурсів звернутися до відповідних наукових установ щодо перегляду Правил експлуатації водних об’єктів, зокрема в частині перегляду спецрежимів роботи. Не думаю, що доречно кожен рік в пожежному режимі вирішувати проблему. Якщо є науково обґрунтована теорія, але вона не дає результату, – отже, має бути похибка в науковому обґрунтуванні». Віталій Коваль також наполегливо рекомендував: «Розробивши спільно з районною та міською владою відповідні програми, співфінансувати зарибнення акваторії. Ці програми бажано прийняти вже в цьому році, аби навесні випустити в річку рибу».
Олена МАРЧИК
