Екологічне лихо, що сколихнуло Корсунщину, мало всі шанси бути забутим і замовчаним. Адже жахливе забруднення річкової води та масовий мор риби у спекотні літні місяці місцеві жителі спостерігають не вперше. Проблема задавнена. А отже, пора було і звикнути?..
Можливо, і цьогорічна біда була б сприйнята із пасивною терплячістю, якби в ситуацію активно не включилася громадськість. Небайдужі люди, об’єднавшись в ініціативну групу “Рось”, стали щоденно обходити береги, встелені рештками водної фауни, фіксувати масштаби мору, звертатися в поліцію та до всіх можливих структур, які б мали вплинути на ситуацію. Корсунці сфокусувалися на тому, щоб на нинішнє екологічне лихо відреагували на обласному та всеукраїнському рівнях. І головне – аби встановлення причин та винуватців катастрофи не стало формальністю.
Як повідомлялося раніше,
районна та міська влада, по суті, зійшлася на спільному курсі дій із громадськими організаціями, активістами, екологами Корсуня-Шевченківського. Далі питання екологічного стану річки Рось зазвучало на обласному рівні. 21 вересня корсунці прибули на сесію Черкаської обласної ради та зробили все можливе, аби бути почутими. Слово для виступу на трибуні облради отримала депутат райради, представник від районного осередку Всеукраїнської екологічної ліги Оксана Степаненко.
Спершу було озвучене звернення ініціативної групи «Рось», яке подав Олег Собченко. Депутати Черкаської обласної ради підтримали його. Пропозиції в цьому зверненні викладені у чотирьох пунктах: 1) призначити дійсно незалежну екологічну експертизу стану Корсунського та Стеблівського водосховищ для подальшої розробки проектів рішень обласної ради для подолання наслідків цьогорічного мору риби та інших водних організмів та для запобігання подібних випадків у майбутньому; 2) призначити незалежну експертизу технічного стану гребель Корсунської та Стеблівської ГЕС як старих об’єктів високої техногенної небезпеки; 3) створити депутатську комісію для розробки рішень обласної ради з приводу стану Росі та нагляду за роботою експертів; 4) включити до складу комісій представників громадських організацій м. Корсуня-Шевченківського та району. У свою чергу Оксана Степаненко озвучила доповнення і рекомендації Корсунь-Шевченківського районного осередку Всеукраїнської екологічної ліги.
Відтак «Черкаська обласна рада вирішила: 1. Підтримати звернення громадських організацій щодо екологічної ситуації у Корсунському та Стеблівському водосховищах, пов’язаної з масовою гибеллю риби та інших водних організмів. 2. Рекомендувати Черкаській обласній державній адміністрації із залученням фахівців, депутатів обласної ради, представників громадських організацій м. Корсунь-Шевченківського та Корсунь-Шевченківського району вивчити та розглянути порушені у зверненні питання», – йдеться на сайті Черкаської обласної ради.
В цей же день активісти 
зареєстрували в Черкаській обласній раді звернення Корсунь-Шевченківської РО ВЕЛ, громадських організацій «Ветеранів АТО Корсунщини», «Народна Рада Корсунщини», «Благодійний фонд АТОМАНИ», Корсунь-Шевченківської РО «Національної спілки журналістів» та ряду інших організацій «Про затвердження першочергових заходів щодо покращення екологічного стану річки Рось та питного водопостачання мешканців Корсуня-Шевченківського». «Депутати обласної ради до нашої проблеми поставилися з розумінням та пообіцяли вивчити звернення і на наступну сесію підготувати відповідний проект рішення», – зазначає Оксана Степаненко.
Подаємо для ознайомлення витяги із цього розширеного звернення, яке містить шість пропозицій: 1) орендареві Корсунь-Шевченківської і Стеблівської ГЕС – ЗЕА «Новосвіт» – при експлуатації водосховищ забезпечити чітке виконання вимог Сан ПІН 3907-85 «Санітарні правила проектування будівництва і експлуатації водосховищ», забезпечивши постійний санітарний пропуск води шляхом відкриття щитів (згідно з режимами, які детально зазначаються у зверненні); 2) Державному агентству водних ресурсів України, БУВР р. Рось та орендареві ГЕС вчасно і в повному обсязі здійснювати весняну та осінню промивки Корсунь-Шевченківського та Стеблівського водосховищ; 3) Черкаській ОДА звернутися до Кабінету міністрів України та Київської ОДА про вирішення найближчим часом питання реконструкції Богуславських комунальних каналізаційних очисних споруд з відведенням скиду нечистот не в річку Рось, а на поля фільтрації; звернутися до Кабміну про вирішення питання спорудження очисних споруд Богуславської ткацько-прядильної фабрики, оскільки міські комунальні очисні споруди, куди з фабрики скидаються хімічні та інші забруднені відходи виробництва, не спроможні їх очистити (а отже, з цих двох джерел здійснюється найбільше забруднення річки Рось); звернутися до Кабміну з пропозицією поновлення та збільшення чисельності посад державних екологічних інспекторів у районах та містах; згідно з ЗУ «Про питну воду та водопостачання» вжити термінових заходів, а саме надати фінансову допомогу для вирішення питання альтернативного питного водопостачання міста Корсуня-Шевченківського; 4) Корсунь-Шевченківській міській та Стеблівській селищній радам, на виконання рекомендацій, прийнятих у рішенні Корсунь-Шевченківської районної ради від 29 серпня 2018 року № 31-1/VII, звернутися в адміністративний суд з позовом про зміну незаконно затверджених відповідачем – Державним агентством водних ресурсів України «Правил експлуатації Корсунь-Шевченківського та Стеблівського водосховищ», які погодити з органами виконавчої влади та відповідними громадськими організаціями на місцях; 5) Черкаській облраді звернутися до Держводагентства з листом про недоцільність подальшого перебування на посаді керівника Басейнового управління водних ресурсів річки Рось П.О.Бабія; 6) Черкаському регіональному управлінню водних ресурсів забезпечити контроль за дотримання енергетиками ЗЕА «Новосвіт» та іншими водокористувачами водних ресурсів річки Рось згідно з вимогами Сан ПІН 3907-85 «Санітарні правила проектування, будівництва і експлуатації водосховищ» та здійснювати заходи на місцях щодо поліпшення стану водних об’єктів та річки Рось зокрема.
Корсунська громадськість налаштована тримати на контролі ситуацію із забрудненням річки та розслідуванням екологічної катастрофи. Саме посилена суспільна увага до нашої спільної біди не дозволить нікому закривати очі на її існування.
Олена МАРЧИК
