На тлі загострення ситуації із станом річки Рось не менш гостро зараз стоїть питання забезпечення міста якісною питною водою. Адже, попри зусилля, які докладає КП «Водоканал», зараз у кранах вода далека від ідеальної, а містяни вважають її не інакше як технічною, не наважуючись споживати для пиття чи приготування страв.
Можна цілком правдиво прогнозувати ту катастрофу, яка чекає на місто, якщо події на річці будуть розвиватися у гіршому напрямку. Якщо не зупинити подальший замор риби, зневоднення Росі і цвітіння синьо-зелених водоростей, Корсунь в наступні роки цілком може залишитися без питної води. Тому питання де її взяти, для корсунців набуває глобального масштабу.
Пошуком альтернативних видів водопостачання нині інтенсивно зайнялася влада району та міста. Як ми вже інформували, в якості «запасних виходів» із ситуації пропонуються такі варіанти: буріння свердловин на території міста для постачання у міський водогін підземної води або розробка плану подачі води на місто з підземного озера в районі села Драбівки. Обидва варіанти мають свої плюси і мінуси. До якого врешті варто схилитися, і то якнайшвидше, мали вирішити фахівці всіх дотичних до теми питної води структур на нараді в райдержадміністрації, яка відбулася 19 вересня.
За круглим столом на обговорення зібралися голова РДА Василь Клименко, його заступник Олексій Ващенко, заступник голови районної ради Петро Пустільник, міський голова Олександр Гайдай, його заступник Павло Гладкий, директор КП «Водоканал» Микола Бардадим, санітарний лікар Тетяна Козлова, районний еколог Іван Пустовіт, районний архітектор Валентин Гранатирко, а також працівники та депутати міської ради, депутати районної ради, власник спеціалізованої фірми з буріння свердловин ТОВ «ТД «Сом» Геннадій Ковальський. Участь в нараді взяли, що додало обговоренню особливої ваги, науковці з Черкас, котрі безпосередньо займаються пошуком і розробкою підземних водних джерел, — Іван Нетилько, технічний директор ПП «Водпроект», та Микола Суховий, начальник відділу охорони культури і спадщини Департаменту культури облдержадміністрації. Спираючись на їхню думку, і мала бути обрана правильна стратегія дій щодо забезпечення міста водою.
Слід зазначити, що обидва вже згадані варіанти подачі води заслуговують на увагу і були вкотре детально обговорені.
За словами науковців, вода у Драбівському підземному озері, за попередніми дослідженнями, проведеними ще кілька десятків років тому, має кращу якість і запаси, що гарантовано забезпечать місто водою на тривалий час. Великий мінус цього питання і головна перешкода до реалізації – вартість проекту. Як зазначив головний архітектор району Валентин Гранатирко, за попередніми підрахунками, прокладання водогону від Драбівки вартуватиме близько 100 млн гривень. Значно дешевше коштуватиме розробити свердловини в місті. Але і тут є свої «але». На цей час немає даних, які б гарантували наявність необхідної кількості підземної води для водопостачання. Тобто вода є, нею користуються із власних свердловин чимало домогосподарств міста. Але чи достатнім буде дебет води у свердловинах для міського водогону — ще треба вивчати. В підсумку саме на цій пропозиції і зупинилися учасники наради. Було вирішено у найближчі терміни провести геологорозвідувальні роботи в місті з пошуку води та визначення дебетної спроможності можливих свердловин. З цією метою присутні на нараді депутати обох рад та їх керівники погодилися, що у своїх бюджетах віднайдуть кошти на співфінансування цих робіт і на найближчі сесії міської та районної рад винесуть відповідні рішення.
Світлана ПЕРЕЦЬ
