Ситуацію зі станом води в річці Рось продовжують моніторити та аналізувати екозахисники Богуслава – ГО «Хорти Буслава», та Корсуня – БФ «SaveRos’». Так, цьогоріч найбільш різке зниження кисню було зафіксоване на початку серпня в районі Яблунівки.
Аби не допустити чергового кисневого голодування та більш масштабної задухи риби, місцевий екорух наполягав минулі сезони і наполягає нині на зміні режимів роботи Стеблівської ГЕС та на постійному скиді води у період цвітіння в режимі аерації. Саме про це йдеться і в рішенні комісії ТЕБ та НС Корсунь-Шевченківської міської ради: ще на початку серпня до директора Черкаської філії ЗЕА «Новосвіт» Ігоря Мікрюкова Корсунь-Шевченківська громада спрямувала звернення із вимогами «забезпечити дотримання норм екологічного скиду води на Корсунь-Шевченківській та Стеблівській ГЕС; призупинити роботу турбіни на Стеблівській ГЕС в період серпня-вересня 2021 року; забезпечувати вимірювання протоків на ГЕС».
Комісійне рішення виконувалось із перемінним успіхом. Натомість на міжвідомчій комісії при РОВР р. Рось альтернативно було запропоновано відтермінувати час роботи турбін з 8-ї год. ранку до 13-ї год.: такі корегування, мовляв, пов’язані з процесами фотосинтезу, і саме ці зміни поліпшать ситуацію.
У свою чергу екозахисники, опираючись на дослідження науковців КНУ ім. Т.Г. Шевченка та Інституту гідробіології НАН України, запевняють: змінювати потрібно не години, а принцип роботи Стеблівської ГЕС.
У період цвітіння водосховища скид має бути неперервний, аби забезпечити постійну проточність. До того ж скидати потрібно поверхневу воду, а не безкисневу глибинну, яка і провокує задуху живих організмів.
– Не треба забувати про основний фактор, який робить глибини Стеблівського водосховища безкисневими, – коментує голова «SaveRos’» Олег Собченко. – Це температурне шарування води. Відповідно тепла поверхнева вода з киснем і ціанобактеріями на глибини більше 2-3 метрів не потрапляє. На глибинах і без того мало кисню. І явище розшарування ми показуємо щоразу: на поверхні кисню може бути 15мг/літр, а на трьох метрах глибини уже 2мг/літр. Якщо ж говорити про 6-метрові глибини, то йдеться про показник нижче 1мг/літр. І саме таку воду зі Стеблева дають турбінами. І відмінності немає, котра година дня чи ночі: кисню на глибині як не було, так і немає.
Якби корегування годин роботи турбін мало вплив на ситуацію, то не було б і задухи в Яблунівці, переконані екозахисники. Тобто більшу частину дня турбіни давали б воду із киснем. Але цього не відбувалося.
Наочно переконуємось, долучившись до моніторингу екорухом «SaveRos’» якості води 18 серпня: якщо на Стеблівській ГЕС не працюють турбіни, то ситуація в місці замору у районі Яблунівки стає кращою, адже зворотною течією вище проти течії піднімається тепла вода з Корсунь-Шевченківського водосховища, яка містить живі одноклітинні водорості та кисень. Цього дня візуально спостерігали ділянку води з водоростями на поверхні в районі бази Витоки, тобто при не працюючій турбіні у Стеблеві заморна зона у районі Яблунівки зменшується (те саме явище спостерігалося в цьому районі минулі сезони при маловодді).
У Стеблеві станом на 12:30 (18 серпня) турбіни були вимкнені, екологічний скид здійснюють проз зупинені турбіни. Біля греблі стійкий запах сірководню, аміаку –сморід. Також ми зафіксували факт, що 18 серпня, попри доволі похмуру погоду, температурне розшарування існує. Стратифікація води за температурою незначна, в межах 1С, однак за рівнем кисню простежується інша закономірність. Якщо на поверхні ми наміряли норму – 6мг/літр, то на глибині 3 метрів вона складає 1,3мг/літр, а з-під щитів 0,7мг/літр. Такі показники, отримані від 12-ї до 13-ї години удень повністю розбивають теорію, якою міжвідомча комісія намагається покращити кисневий режим, змінюючи початок скиду турбіною придонної води. На глибинах як не було норми кисню станом на 8-му ранку, так і в обідню пору її і близько немає.
Також разом із екозахисниками ми взяли зразок води для лабораторії Черкаської державної екологічної інспекції, і за 5 днів стане відомо, який у цій воді показник ХСК (хімічного споживання кисню). Це ключовий показник, який свідчить про забрудненість води рештками водоростей, та вірогідність задухи риби.
ВАЖЛИВО:
*** За спостереженнями руху “SaveRos'”, температурне розшарування у Стеблівському водосховищі, а разом з ним і явища задухи, тривають до тих пір, поки температура води не сягне +18: тоді розшарування за рівнем кисню зникає. Коли ж температура води вища, ймовірність задухи існує, при чому ситуація може змінюватися, в залежності від погоди за пару діб. Її масштаби можуть бути більшими чи меншими з огляду на роботу турбін, обсягів скиду води та її якості. Втім, якість води цьогоріч рекордно погана, і саме вплив біологічного забруднення відіграє тут визначальну роль. Стеблівське водосховище тут виступає, по суті,«біореактором»: в ньому виростає така кількість цианобактерій, що вони, поза сумнівом, є головним чинником браку кисню у Стеблівському водосховищі, а відтак і в Корсунському.
*** Оптимальним на сьогодні, вважають екоактивісти, посилаючись на рекомендації вчених КНУ ім. Т.Г. Шевечнка та Інституту гідробіології НАНУ, стало б облаштування пристрою для пропуску саме поверхневої води на Стеблівській ГЕС, аби зменшити накопичення біомаси водоростей, а також щоб вода, що потрапляє у Корсунь-Шевченківське водосховище, містила кисень та живі одноклітинні водорості, які його виробляють. А не «гнилий коктейль» з них, з глибини понад 6 метрів.
*** Саме на необхідності скиду поверхневої води одноголосно наполягають науковці: у 2006-2007 рр. два сезони поспіль стан води в Росі досліджували науковці КНУ ім. Т.Г. Шевечнка, у 2019 році – фахівці Інституту гідробіології НАН України. Однак гребля Стеблівської ГЕС сконструйована таким чином, що можливості скидати поверхневу воду не передбачено. “Вносити зміни у конструкцію греблі власнику не вигідно: чималий прибуток підприємтсво отримує лише коли працюють турбіни, скидаючи впродовж усього літа воду, в якій майже немає кисню”, – резюмує екорух.
