Цього літа на Росі офіційно були зафіксовані три випадки екологічного забруднення. 13 червня на «Богуславводоканалі» сталася аварія, в результаті якої у річку Рось потрапила значна кількість каналізаційних стоків. 18 червня було виявлено величезне забруднення річки в районі Виграївських дач, яке фахівці пов’язали із цвітінням синьо-зелених водоростей, проте не виключено, що причиною цвітіння послугувало потрапляння у річку забруднюючих речовин. 24 липня поблизу центрального пляжу міста Білої Церкви місцеві жителі виявили факт потрапляння до річки Рось через мережу зливової каналізації неочищеного скиду темно-коричневого кольору з різким запахом. Результати лабораторних досліджень засвідчили наявність бактеріального забруднення, а також перевищення нормативів по показниках вмісту заліза загального, АПАР, хлоридів тощо. Щоразу наслідки цих екологічних бід відчували на собі жителі Корсуня-Шевченківського.
А у нас у Корсуні…
Ймовірно, що білоцерківське забруднення, за кілька днів діставшись Корсунь-Шевченківського району, вплинуло на погіршення якості не лише води у річці, а й у міському водогоні: цими днями відпочивальники на Росі фіксували її мутно-зелений колір і запах гниючої органіки, а жовтуватий відтінок питної води із водогону викликав у містян хвилювання і безліч запитань.
6 серпня у Корсуні відбулося ще одне засідання з приводу катастрофічного стану річки. Його провела районна екологічна організація Всеукраїнської екологічної ліги, поставивши на порядок денний питання: як врятувати Рось і як убезпечити людей. Участь у засіданні взяли завідувач Корсунь-Шевченківського районного лабораторного відділення ДУ «Черкаський обласний лабораторний центр МОЗ України» Тетяна Козлова, головний спеціаліст з питань цивільного захисту райдержадміністрації Анатолій Яковенко, начальник КП «Водоканал» Микола Бардадим, радник голови районної ради з питань екології Іван Пустовіт, члени правління районної екологічної організації, журналісти.
Аналізи свідчать
Найкрасномовніше про стан річки сьогодні говорять дані аналізів. Так, голова районної екологічної організації Олександр Майдаченко повідомив: «Вода в річці вкрай незадовільна. Вчора (5 серпня — авт.) була перевірка, яка показала, що прозорість води становить не глибше 15 см при нормі не менше 30-40 см. Також на поверхні виявлено багато мертвої риби». На думку Олександра Майдаченка, причинами цього є скиди неочищених вод у Богуславі і Білій Церкві.
В цьому ж руслі коментує ситуацію і санітарний лікар Тетяна Козлова: «Стан річки, особливо візуально, дуже вражає. Останні аналізи наша лабораторія робила 1 серпня, і маємо такі результати: на водозаборі бактеріологія (показник наявності мікроорганізмів) становить 13 тис. на 1 літр, це ще не критично, але кольорність (мутність) – 60о при нормі 35о. Відповідно це позначилося і на якості водогінної води, де так само кольорність показала 60о при нормі 20о».
Найпріоритетніше питання
Що ми п’ємо сьогодні і що будемо пити завтра? Чи взагалі зможемо ми завтра, відкрутивши кран, щось отримати із водогону? Це поки що риторичне питання дуже швидко може перетворитися на глобальне, адже за такої ситуації з річкою ми, по суті, балансуємо над прірвою. Начальник КП «Водоканал» Микола Бардадим зауважує: в ці дні насосна станція «Сівач» працює в посиленому режимі, фільтри ледь справляються з очисткою води. Попри те, що на станції немає проблеми з гіпохлоридом, забезпечити належну якість води коштує величезних зусиль. «Завдяки нашим людям ми робимо все можливе, але такого мулу ми ще не бачили», — констатує начальник «Водоканалу». За його словами, вдень вода у річці краща, вночі ж тече такий бруд, що «не знаємо, що робити». Причиною цього він вбачає нічні скиди води на Стеблівській ГЕС, коли потік води змиває весь бруд на своєму шляху, зносячи його до водозабору.
Що робити?
Про заходи щодо покращення стану річки вже неодноразово говорили на різних нарадах, але поки що далі розмов справа не просувається. На засіданні районної екологічної організації вкотре озвучили і підтвердили дієвість заходів, попередньо визначених на комісії з надзвичайних ситуацій у райдержадміністрації, що відбулася 27 червня.
То що ж, на думку фахівців, може врятувати містян від колапсу з питною водою? Начальник КП «Водоканал» Микола Бардадим наголошує — потрібно доробити свердловини, які будуть забезпечувати місто альтернативною водою. Підтримує цю думку і районний еколог Іван Пустовіт.
Члени правління організації також вважають за необхідне здійснити промивку річки. У рішенні ця позиція озвучена так: просити райдержадміністрацію звернутися до Агентства водного господарства України з проханням негайно здійснити промивку р. Рось. У разі відмови в промивці просити міськраду прийняти рішення про зупинку роботи Корсунь-Шевченківської ГЕС відповідно до чинного законодавства, що стосується пріоритетності питного водопостачання населення.
Але найдієвіший важіль добитися якогось зрушення у глобальному питанні порятунку Росі усі учасники наради вбачають лише у кардинальних діях, а саме – звернення до Кабінету Міністрів України спеціальної делегації у складі представників усіх районів нижнього Поросся — Корсунь-Шевченківського, Миронівського, Богуславського, Білоцерківського. Розпочати цю справу планують з відвідин керівників згаданих районів з метою залучення їх до спільної справи. Над формуванням делегації правління РЕО вже почало працювати.
Нарада за нарадою, а річка все брудніша
Засідання за засіданням – ось чи не єдині дії, які після пам’ятного забруднення річки в районі Виграївських баз відбуваються задля порятунку Росі. Та поки чиновники і екологи радяться, наша річка поступово втрачає свій епітет «красуня» і швидкими темпами перетворюється на стічну канаву.
Дивує, що фахівці різних служб і науковці серед причин катастрофічного стану річки намагаються поставити на перший план кліматичні зміни у нашому регіоні, такі як підвищення середньої температури повітря, зменшення опадів, і апелюють до тези, що «річка не справляється із самоочищенням»… І тут вже просто хочеться кричати «Не вірю»! Рось уб’є не маловодність, не посуха, чи що там ще намагаються навести в якості причин жахливого стану річки чинуші. Рось уб’є банальний людський фактор.
Сьогодні люди зробили майже все, щоб доконати річку – побудували на ній численні греблі і запруди, злили у неї тонни промислових і побутових відходів і… прийняли ряд недолугих реформ, відповідно до яких і покарати порушників нікому…
Тетяна Козлова, завідувач Корсунь-Шевченківського районного лабораторного відділення ДУ «Черкаський обласний лабораторний центр МОЗ України», з цього приводу зазначає: «Наша служба (колишня санепідстанція – авт.) зараз поставлена в такі рамки, що ми тільки констатуємо факт, робимо аналізи і здійснюємо відомчий контроль, тобто проводимо аналізи води на замовлення підприємств та організацій. Жодних засобів впливу на порушників у нас немає». Не менше журиться і районний еколог Іван Пустовіт: «Державної екологічної інспекції в Черкаській області більше не існує. Замість неї утворили структуру одну на дві області – Черкаську і Полтавську із центром у Полтаві. Як думаєте, хто в Полтаві буде цікавитися нашими проблемами?» Поки що не відібрали право затримувати порушників екологічної безпеки у нашої поліції. Але чи так часто, як потрібно, вона користується цим правом?
Можна погодитися із учасниками засідання районної екологічної організації, що єдиним засобом боротьби за долю Росі залишаються візити у Кабмін, а дехто навіть висловлювався про необхідність пікетування. Хочеться вірити, що цей засіб принесе бажані результати. Хочеться…
Світлана Перець
