Громадський екорух «SaveRos’» взявся за реалізацію чергового етапу своєї діяльності. І стосується він забруднювачів нашої річки. Про злив нечистот у Рось із прикрою регулярністю з’являються відеосюжети та публікації в медіа. Найбільш часто в них фігурують такі масштабні забруднювачі, як очисні споруди водоканалів, які знаходяться вище за течією, – Богуслава і Білої Церкви.
Насамперед розберемося, яким чином вони отруюють річку та не несуть за свої дії жодної відповідальності. Запитую про це у голови БФ «SaveRos’» Олега Собченка.
– Очисні споруди ТОВ «Білоцерківвода» тривалий час перебувають в концесії, тобто на сьогодні вони діють як приватні структури. Очищувати стоки – шалено вартісна робота. Користуючись недоліками нашого законодавства, підприємці намагаються заробити якомога більше грошей, заощаджуючи при цьому на етапах очистки, на реактивах. Оминають і технологічні ланки, скоротивши значну кількість людей. Недоочищені стоки течуть напряму в Рось, без відстоювання у спеціальних ставках.
Громадськість періодично б’є на сполох, і це важливо – нагадувати, що існує такий масштабний забруднювач Росі. Загалом в Україні немає чинних норм, де мало б бути чітко вказано, в якій мірі має бути проведена очистка стоків. І безвідповідальні щодо екології бізнесмени цим цинічно користуюються. Нині ситуація складається таким чином, що у товариства «Білоцерківвода» переповнені ставки, в яких перед стоками вода відстоюється від активного мулу. Характерний намул відтак осідає уже в річці, а не в ставках, звідки він мав би утилізуватися.
Білоцерківські екоактивісти не раз фіксували на фото заповнені мулом і пересохлі ставки.
Активний мул, який потрапляє в Рось, містить бактерії та речовини, які стимулюють ріст одноклітинних рослин, – фосфати, азотні та фосфорні сполуки. Державні інституції не спроможні реагувати швидко: процедура затягується через перетурбації в роботі екологічних служб та різні бюрократичні моменти.
Як зазначив Олег Собченко в інтерв’ю радіо «На хвилі Корсуня», спільно з організацією «Хорти Богуслава» він спрямував до міської ради Богуслава та створеної там об’єднаної територіальної громади звернення про те, щоб на сесію ОТГ було винесено питання про реконструкцію застарілих очисних споруд КП «Богуславводоканал». Це підприємство принаймні комунальне, а не приватне, як ТОВ «Білоцерківвода». Тож активісти сподіваються на розуміння депутатів та співпрацю в цьому напрямку.
Аби мати вагомі додаткові аргументи у спілкуванні із забруднювачами, важливо мати на руках офіційні результати моніторингу якості води на забруднююдчі речовини. Підтримку в перспективі обіцяла активістам «SaveRos’» Корсунь-Шевченківська районна державна адміністрація. А щодо державного моніторингу, то він запланований приблизно на друге півріччя 2020 року. Адже лише навесні Держводагентство повноцінно запуститить у роботу спеціалізовану лабораторію в місті Вишгороді, яка проводитиме щомісячний моніторинг хімічного стану масивів поверхневих вод. Річка Рось до переліку водойм, які будуть регулярно первірятись, найімовірніше увійде.
АЛЕ нам немає коли чекати. Тож у зв’язку із критичною ситуацією на Росі Олег Собченко активно комунікував із в.о. голови Держводагентства Михайлом Хорєвим, який у свою чергу проявив максимально швидке і конструктивне реагування на спектр проблем, окреслених очільником «SaveRos’». Відтак саме за сприяння Держводагентства було здійснено позачерговий моніторинг річки Рось за державний кошт.
Уже 17 лютого до Корсуня-Шевченківського прибули працівники Басейнової лабораторії міжрегіонального офісу Дніпровських водосховищ м. Вишгорода. Двоє хіміків І категорії, Антон Бірюков та Данііл Маршалл, відібрали проби на пріоритетні забруднюючі речовини, аби надалі визначити склад води у поверхневих водах. Проби брали у трьох точках – в районі села Москаленки, в районні понтонного моста в смт Стеблеві та в с. Яблунівці.
– Прибули ми на запрошення активіста «SaveRos’» Олега Собченка. Спрямувало нас Державне агентство водних ресурсів з огляду на критичну ситуацію, що складається із річкою. Отримані проби ми надішлемо до лабораторії в Івано-Франківську. Адже лабораторія у Вишгороді поки не запущена в дію. Це буде нова сучасна лабораторія Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ, яка зараз активно облаштовується за підтримки проєкту «Водна ініціатива плюс Європейського Союзу для країн Східного партнерства». Щодо проб, які ми відібрали сьогодні, то очікувати результатів доведеться буквально кілька діб, – зазначив Данніл Маршалл.
А поки очікуємо на результати, також не гаємо час. Уже наступного тижня за ініцаітиви Олега Собченка відбудеться міжобласна нарада в Черкаській облдержадміністрації, в фокусі обговоренні якої буде ситуація із річкою Рось.
Заплановано, що в цій зустрічі візьмуть участь екологічні інспекції, представники Черкаської, Київської, Вінницької і Житомирської ОДА, Інституту гідробіології НАН України, Мінекоенерго, Держводагентсва, басейнових управлінь середнього Дніпра та річки Рось, комунальних підприємтсв, що здійснюють скид у басейн річки Рось, енергетичних підприємств (ГЕС), розташованих на річці, громадськості, насамперед спільнот «Хорти Богуслава» та «SaveRos’». Тем для обговорення хоч відбавляй, та головний акцент буде на проблематиці реконструкції очисних споруд.
Будь-яка справа, переконані корсунські екоактивісти, має бути структурованою, тож вони чітко визначили етапи своєї роботи в напрямку боротьби із забруднювачами. І одним із важливих наразі є завдання «озброїтись» науковими аргументами та максимально залучити до співпраці усіх, хто відповідає або ж не хоче відповідати за нинішній стан довкілля. А він у нас, без перебільшень, критичний.
Олена МАРЧИК
Нагадаємо, у серпні 2019 року на запрошення «SaveRos’» на Корсунщину приїжджала із кількаденним робочим візитом делегація фахівців Інституту гідробіології НАН України, яка працювали над дослідженням гідробіологічного стану Стеблівського водосховища та розробила рекомендації щодо його поліпшення.
