Адміністративно-територіальна реформа і далі залишається темою №1 на вустах корсунців.Що чекає Корсунщину в рамках децентралізації? Чи буде Корсунь повітовим містом?Як позначиться реформування системи охорони здоров’я на нашій районній лікарні? Які конкретні дії та заходи можуть змінити долю міста? Ці та інші питання 15 червня обговорювали представники громадських організацій району разом із представниками районної та міської влади на Громадській раді при РДА.
Першим обговорювали питання святкування 990-ї та 1000-ї річниці міста Корсуня-Шевченківського. І хоча відзначати тисячоліття Корсуня ми будемо аж у 2032 році, її доцільно афішувати на загальнодержавному рівні вже сьогодні, зазначив голова Громадської ради Олександр Майдаченко. Адже в нинішній боротьбі за Корсунь як повітовий центр велике значення має його історична складова. Це випливає зі статті 7.4 проекту (в межах КУ) Закону України «Про засади та порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою України»,де зазначено: «Адміністративний центр району визначається з урахуванням історично складених традицій, географічного розташування, наявності інфраструктури, яка дозволяє розмістити необхідні установи та служби територіальних органів виконавчої влади та органів управління місцевого самоврядування району».
В контексті «історичної складової» питання Олександр Майдаченко наголосив, що дуже важливо саме зараз надати розголосу майбутньому ювілею міста. Попередня підготовка до святкування теж має значення. Хай це буде виготовлення тематичної атрибутики, логотипів святкування, висадження тисячі дубів біля Яблунівки, конкурс проектів пам’ятника Ярославу Мудрому в Корсуні, конкурс дитячих малюнків ескізу цього пам’ятника тощо. Ці та інші пропозиції О.Майдаченко виніс як «пілотні». Та головне – «засвітити» дату шляхом направлення листів і звернень до центральних органів влади, а відтак – показати, що громада не байдужа, вона здатна відстоювати свої права.
Член РО ВЕЛ Григорій Педченко у своєму виступі зробив акцент: «У 1861 році Корсунь – центр Корсунської волості, а з лютого 1921 року він став повітовим містом. Це одне із найдревніших історичних, героїчних, державотворчих міст на Черкащині». Та й інших аргументів на користь Корсуня було наведено більш ніж достатньо. Разом з тим Григорій Педченко був критичним у своїх судженнях: «…у нас багато втрачається, зокрема історичного: занедбання, навіть руйнація окремих об’єктів історії, культури тощо… Ми не маємо пам’ятника засновнику нашого міста Ярославу Мудрому. Добре, що хоч з’явилася вулиця, яка носить його ім’я». Ці зауваження спровокували емоційні коментарі майже всіх учасників засідання:«Та що там пам’ятника, у нас навіть центру міста нема! Де презентабельна площа? Чому наставили кіосків, які псують обличчя міста?»
Проблему під кутом «туристичної складової» доповнив і завідувач історичного музею Заповідника Станіслав Степенькін. В його роботі траплялися прикрі ситуації, коли люди хотіли замовити екскурсії містом, але, крім Заповідника і деяких пам’ятників, йому нікуди повести туристів. Адже об’єктів, які б стали для них дійсно привабливими (і – головне! – були в належному стані),в місті мало. Вже не кажучи про те, що дитячі екскурсійні групи з інших населених пунктів банально немає де розмістити. Отож привернути увагу потенційних відвідувачів Корсуня (а відповідно – чиновників найвищих щаблів центральної влади) було б доцільно, на його думку, більш кардинальним способом –створенням масштабного народного фестивалю, що традиційно відбувався б на теренах міста. «Якби було мінімальне фінансування такого роду акції, від гостей не було б відбою», – зауважив Станіслав Степенькін. І з цим важко не погодитись.
Про необхідність розробки туристичного маршруту, який охоплював би найкращі історичні місця району та міста, популяризацію кемпінгів і зеленого туризму говорила також начальник відділу культури РДА Ірина Трунцева.
У свою чергу, заступник голови райради Петро Пустільник закликав розпочати з головного – створити об’єднані територіальні громади (ОТГ), а також врешті дійти згоди членів громади між собою та із представниками влади. Отож, одноголосно вирішили рекомендувати РДА утворити комісію по розробці плану заходів щодо підготовки відзначення 990-річчя та 1000-ліття заснування міста; пропозиції проектів подати на розгляд районної та міської рад протягом місяця.
Взаємопов’язаним із першим питанням було наступне, яке стосувалось стану та перспектив реформи децентралізації на Корсунщині.
«Почергово, крок за кроком ми маємо об’єднатись у територіальні громади. Це – найперше на сьогодні завдання, – наголосив голова РДА Василь Клименко. – Громад може бути дві, може бути більше. Особисто я бачу доцільність в утворенні однієї, але не нав’язуватиму спільноті своєї точки зору. Буду лише спрямовувати і допомагати. Що зроблено для відстоювання нашого міста як районного центру? Надіслані офіційні звернення у всі можливі структури. Що залишається? Відкинути політичні амбіції й працювати далі».
«Закони про поліцію і прокуратуру вже прийняті, і ми їх змінити не можемо. – продовжив тему голова ГО «Проти корупції» Юрій Путря.– Наступний – про госпітальні округи, і на цей процес ми хочемо вплинути.Ініціативна група на чолі з депутатом обласної ради Володимиром Зуєнком звернулася по роз’яснення щодо цього питання до обласної влади та в Департамент охорони здоров’я. Відповіді не дав ніхто». Він навів такі фактори, за якими визначатиметься центр госпітального округу: великою мірою це залежатиме від показників кількості пологів і проведених під анестезією операцій;щодо «швидкої» допомоги, то головна умова в її базуванні – дістатись до місця виклику за 20 хвилин;враховуватиметься і «золота година», тобто відстань до лікарні має бути не більше 80 км. За попередніми прогнозами, на думку Юрія Миколайовича, буде створено Черкаський госпітальний округ, в який увійде Корсунь. «Єдиний тиск, який в нас залишився, – наголосив активіст, – це громадський тиск!»
Насамкінець присутні обговорили питання утворення Корсунської громади та одноголосно підтримали рішення Громадської ради запропонувати міському голові відкрити посаду координатора громадськості,який буде займатися суто цією ділянкою роботи, акумулювати всю інформацію і вести постійну комунікацію зі спільнотою.
Провідною ж ниткою усього засідання стала спільна думка: у справі боротьби за майбутнє нашого міста і району головне – згуртованість, без якої ніяк не вдасться досягти поставленої мети.
Олена МАРЧИК
