Розвивати українське село, працювати на рідній землі, отримувати гідні доходи, не виїжджаючи за кордон, та допомагати іншим — справа, яка під силу сміливим та підприємливим. Таким, як учасники конкурсу мікрогрантів «Село: кроки до розвитку» від агроіндустріального холдингу МХП, який підтримує сільський бізнес істотною фінансовою допомогою.
Попри те, що по Черкаській області охочих отримати 50 тис. грн на розвиток своєї справи було 50 підприємців, все ж удача цього разу посміхнулася 28 учасникам конкурсу. Успішні і впевнені у своїй справі 27 серпня вони приймали вітання під час урочистого нагородження кращих проектів в центрі розвитку місцевого самоврядування в м. Черкасах.
Нагадаємо, що конкурс «Село:кроки до розвитку» спрямований на стимулювання соціальної активності сільських громад та підтримку реалізації кращих ініціатив громадян щодо економічної самоорганізації сільських жителів, розвитку соціально-економічного, культурного та туристичного потенціалу краю, усунення бар’єрів розвитку підприємництва та самозайнятості в селах Городищенського, Чигиринського, Черкаського, Катеринопільського, Корсунь-Шевченківського та Канівського районів Черкаської області.
Участь в заході взяли радник голови правління МХП Дмитро Камбулов, керівник напряму «Корпоративна соціальна відповідальність МХП» Вікторія Нагірняк, виконавчий директор ЧОГО «Ресурсний центр АНГО» Анатолій Рекун, заступник директора з питань безпеки та розвитку ТОВ «НВФ «Урожай» Юрій Рогача.
Звертаючись до присутніх, Вікторія Нагірняк розповіла про бачення МХП цілі надання мікрогрантів: «Для того, щоб стимулювати населення розвиватися, іноді просто потрібен поштовх, варто показати, що ви як учасники, можете придумати ідею, ви можете, при відповідній підтримці, реалізувати те, що ви хочете, і отримати результат. Цей результат дуже важливий для нас як для корпорації соціальної відповідальності. Сподіваємося, що ті інвестиції, які ми даємо вам для старту, допоможуть вам. Очікуємо від вас активного зворотного зв’язку».
Привітав присутніх з перемогою Дмитро Камбул, зазначаючи, що соціальна відповідальність для МХП посідає одне з головних місць в діяльності агрохолдингу. Звернув увагу також і на те, що хоча конкурсом була передбачена видача грантової допомоги 25-ти успішним проектам, цієї кількістю не обмежилися, нагородивши 28 осіб.
— Переможці — це саме ті люди, які своєю працею будуть розбудовувати громади, в яких вони живуть. Ми простягаємо вам руку допомогу для того, щоб ви були успішними, — відзначив Дмитро Камбул.
Під час свого виступу Анатолій Рекун зробив акцент на тому, що «Село: кроки до розвитку» був організований для того, щоб подолати диспропорції в економічному розвитку. Адже, як відомо, села, в порівнянні з містами, сьогодні не такі сильні, як хотілося б.
Підтримує ініціативи агрохолдингу МХП ТОВ «НВФ «Урожай», представник якого — заступник директора з питань безпеки та розвитку ТОВ «НВФ «Урожай» Юрій Рогача — відзначив, що конкурс мікрогрантів надає можливість створювати додаткові робочі місця саме в селах.
— Конкурс мікрогрантів від МХП — це дуже велика допомога, це ще один додатковий плюс тим територіям, де присутнє ТОВ «НВФ «Урожай», пояснює Юрій Рогача. — Люди отримують кошти і будуть розвиватися, вони залишатимуться в селах і працюватимуть. Приміром, одна маленька сім’я буде краще жити, заможніше, то вже зможе допомогти і сусіду. Якщо наші маленькі села будуть себе добре почувати, буде розвиватися наша держава.
— Конкурс мікрогрантів — це можливість для людей зайнятися бізнесом в Україні, щоб вони побачили перспективу, — звернувся до присутніх Анатолій Рекун, принагідно відзначаючи, що МХП розширило географію надання мікрогрантів до 5-ти областей України. — А це — своєрідний посил владі робити щось подібне, переходити на те, щоб фінансувати не лише школи, дитячі садки та ін., а давати можливості розвиватися саме людині. Добре те, що в нашому проекті є компонент соціальної відповідальності. Тобто отримувач гранту після його здобуття має виконати певні соціальні умови.
Тож саме про соціальну складову розповідали переможці конкурсу «Село: кроки до розвитку», презентуючи свої амбітні та успішні проекти під час урочистого нагородження. Приємно, що цього року серед кращих з кращих є знову наші земляки — Ольга Усик, співвласниця козиної ферми «Кізонька» у с. Глушках, та бджоляр Анатолій Дорошенко.
— Ми хочемо придбати охолоджувач молока, — ділиться Ольга Усик, — тому що вечірнього молока у нас багато через те, що збільшується поголів’я, і ми не встигаємо його переробляти. До того ж, для виготовлення твердих сирів молоко треба охолоджувати близько 10-ти годин. Нам також потрібна вітрина — це холодильна установка з обдуванням — для зберігання твердих сирів. Ми вже виготовляємо сири «Гауду», «Качутта», «Рікотта», «Моцарелу». Щодо соціальної складової — ми з задоволенням передамо молоде поголів’я тому, хто захотів би створити власну козину ферму, поділимося досвідом і навіть будемо закуповувати молоко у цього починаючого фермера, тому що у нас уже буде охолоджувач на 400 л, а в нього — реалізація молока і дохід.
Зараз ферма «Кізонька» має 40 кіз. В найближчих планах — реконструкція вже діючих приміщень з їх розширенням для утримання тварин, з чим, сподівається пані Ольга, допоможе обласна рада.
Здивувавши всіх ще під час презентації проекту «Виробництво та реалізація продукції бждільництва», Анатолій Дорошенко виборов мікрогрант на подальший розвиток тієї справи, якою займається від душі, — виробництвом та реалізацією продуктів бджільництва.
— Грантові кошти я використаю на закупівлю автоматичної медогонки вузького виробництва та дозатор для розливання меду в банки. Маємо власну торгову марку «Три меди». Продукцію реалізовуємо як на ринках, так і через торговельні мережі марки «Моллі». Брали участь в ярмарках бджільництва в Києві ім. Прокоповича, також в Сорочинському ярмарку. Мед у нас дуже якісний, тому що не підгодовуємо бджоли цукром, не використовуємо хімічні засоби. Хто не пробував у нас продукцію, дуже позитивно відгукується. А медом хочу забезпечити дитячий садочок в с. Драбівці. А ще готовий передати кілька бджолосімей тому, хто хоче цим займатися, можливо, учителю, який організує спільну пасіку, щоб діти навчалися, вивчали бджільництво і в майбутньому, можливо, ставали пасічниками.
