«Завод» і «протруєння». Цих двох слів вистачило для того, аби викликати занепокоєння серед жителів Кошмаківської сільської ради, до яких дійшла новина про те, що нібито в Кошмаці має з’явитися завод з протруєння насіння. Боротися за екологічне майбутнє своїх дітей і внуків та не допустити будівництва — перша і логічна думка громади. Для того ж, аби порозумітися з людьми та заспокоїти їх, місцевий орендар земель організував поїздку активістів з сіл зазначеної сільської ради в Київську область в с. Войтове, щоб на власні очі побачити, як виглядає подібне до того, що має з’явитися у Кошмаці, виробництво та почути з перших вуст відповіді на найголовніші питання — чи не шкодитиме воно здоров’ю людей та чи не матиме згубного впливу на природу.
Завод, що виявився… лінією з очистки зерна
Пояснювали виробничий процес та проводили екскурсію цехами підприємства «Агро-С», що входить в групу МХП, директор ТОВ «НВФ «Урожай» Олександр Воскобойнік, директор «Агро-С» Віктор Рябчук та керівник Згурівського відділення Петро Хилько.
Як виявилося, «завод» зовсім і не є заводом, а лише лінією очистки зерна, що складається з завальної ями, в яку потрапляє на першому етапі зерно, кількох машин для його підготовки, машин для протруювання зерна та великого току.
За словами Петра Хилька, процес протруювання сам по собі не є небезпечним та відбувається без будь-якої куряви чи пилу, адже під час надходження потоку зерна їх витягує витяжка, пропускаючи все через фільтри, які періодично міняються. Протруєне зерно не зберігається в приміщенні, а відразу транспортується на поля, де воно буде засіяне.
Під час спілкування з людьми Олександр Воскобойнік запевнив, що потужність виробництва в Кошмаці буде такою ж.
— На сьогоднішній день в Миронівському хлібопродукті є чотири таких насіннєвих лінії, — зазначив Олександр Воскобойнік. — Ми будемо готувати продукцію лише собі. Це близько 4000-5000 тис. тонн пшениці, сої, гороху і ячменю. Це буде високомодернізована лінія зі всіма системами захисту.
Незважаючи на запевнення директора ТОВ «НВФ «Урожай», люди все таки висловлювали певні сумніви, адже виробництво їм показували не в дії. Цікавилися і процедурною оцінкою впливу на довкілля. На це Олександр Воскобойнік запевнив, що «все буде проведено обов’язково, адже без відповідної документації буде неможливо запустити лінію в експлуатацію. Ми не почнемо будувати без усіх дозволів». На доказ безпечності виробництва директор ТОВ «НВФ «Урожай» зазначив, що до найближчої вулиці всього якихось 200-500 метрів і за 12 років існування лінії не було жодного нарікання від місцевого населення.
Сам собі господар
Для того, аби селяни зрозуміли причину, чому саме в них хочуть звести лінію очистки зерна, Олександр Воскобойнік пояснив нині існуючу ситуацію.
— Ми сьогодні маємо проблему, — зазначив директор «Урожаю». — В нас є Лебединський насіннєвий завод, де ми доробляємо насіннєвий матеріал. Але, знаєте, коли тут цей процес контролюється, тут кожну зернину виберуть, то там ми платимо великі кошти, але коли починаємо сіяти, хоч плач. Тому виникла така потреба мати тут подібний завод. Чому вибір пав саме на Кошмак? Тому що ви — центр «Урожаю».
Звернув увагу керівник ТОВ НВФ «Урожай» і на те, що зведення лінії очистки зерна — це нові робочі місця, що особливо актуально для сільської місцевості.
Що каже буква закону?
Як зазначає голова районного осередку Всеукраїнської екологічної ліги Олександр Майдаченко, в цій справі варто керуватися Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону, має бути проведена процедура, що передбачає підготовку суб’єктом господарювання звіту про оцінку впливу на довкілля, проведення громадського обговорення, аналіз уповноваженим органом інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення та ін.
Останнє слово — за громадою
Плани планами, та все ж слово громади в цій ситуації є вирішальним. Слово людей, яким жити і працювати в селі. Тож, на завершення зустрічі Кошмаківський староста Микола Плашенко зазначив, що будуть проведені громадські слухання. І саме селяни будуть вирішувати — бути чи ні в їхньому селі лінії з очистки насіння.
Валентина Довгопола
