Селище Стеблів, що на Корсунщині, своєю неповторною красою завжди приваблювало і приваблює туристів, художників, письменників, митців кінематографа. Тут у різні часи знімалися художні фільми «Золоті литаври» за новелою Олеся Гончара «Соняшники», «Дударики», «Обітниця», «Толока» режисера М.Ільєнка, а також численні документальні фільми на Нечуєвську та духовну тематику.
Природно, що кіномитці і сьогодні звертаються до нашої безсмертної української класики. У ці вересневі дні до Стеблева прибула знімальна група, яка розпочала роботу над проектом створення літературного сценарію повнометражного ігрового фільму «Джеря» режисера Ірини Правило за мотивами повісті нашого неперебутнього земляка, класика української літератури І.С.Нечуя-Левицького «Микола Джеря» за підтримки українського культурного фонду.
Треба зазначити, що повість «Микола Джеря» екранізувалася на Першій державній кінофабриці (пізніше «Одеська кіностудія») Всеукраїнського фото- кіноуправління режисерами Марком Терещенком та Йозефом Роном у далекому 1926 році.
У рамках проекту при взаємодії з працівниками музею І.С.Нечуя-Левицького в Стеблеві та надання організаційної допомоги здійснено експедиції шляхами головного героя твору, досліджено зв’язок життя та творчості самого Івана Нечуя-Левицького з образами повісті.
У Стеблеві, на кутку Раківка, при підтримці директора музею, знайдено стару хату для відтворення інтер’єру та архітектури тогочасної епохи. В самому приміщенні музею актори зупинилися на знімальний день для перевдягання та гримування. Воістину Нечуєва оселя кличе митців.
У період з 24 по 28 вересня команда кінематографістів здійснювала зйомки тизеру (рекламного ролика) до проекту (атмосферного відео). Основною локацією якраз обрано смт Стеблів та його околиці, зокрема старе русло Росі Самовілка. Саме пейзажі цих місць описані у повісті «Микола Джеря» І.Нечуєм-Левицьким. А ще під час першого приїзду режисера та оператора фільму ми побували на місці, де стояв цукровий завод. Там лишилися рештки огорожі, мурованої із шлаку. Ці залишки проливають світло на тогочасну інфраструктуру Стеблева.
Для нас, земляків письменника, це дуже хороша і неординарна подія, адже твори безсмертного Нечуя, де є описи нашого Стелева, його батьківщини, просто самі просяться на екран.
Побажаємо команді кінематографістів успіхів у створенні фільму, який, надіюсь, стане цікавим для глядацького кола. В добрий час.
Андрій Хаврусь, завідувач Стеблівського
літературно-меморіального музею І. С. Нечуя-Левицького
