Неділя за тиждень перед Великоднем називається “Вербною” або Входом Господнім до Єрусалиму. За християнським вченням у цей час Спаситель Христос в’їхав у Єрусалим на віслюку і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, їх замінили гілками верби.
Цього року Вербна неділя випадає на 1 квітня. 
У суботу перед Вербною неділею в православних церквах зазвичай проводиться Всенічне бдіння. Віруючі йдуть на службу з вербовими гілками в руках. Служителі церкви окроплюють гілки вірян святою водою. На честь входу в Єрусалим Ісуса віруючі стоять із запаленими свічками до кінця служіння.
У неділю, на наступний день, знову прийнято приходити до церкви, щоб освятити вербні гілки. Ті, хто не зміг прийти в церкву в суботу, також можуть відвідати службу у Вербну неділю і освятити свої гілочки верби.
Після освячення в храмі гілки верби як можна швидше хапали діти і молодь, адже кому дістанеться більше, той буде щасливим. Потім вони ходили по вулиці з гілками верби і вдаряли один одного, примовляючи: “Не я б’ю – верба б’є, через тиждень Великдень”. Крім того, кожен йшов на кладовище і ставив померлим родичам на могилі біля хреста кілька гілочок. Колись господарі, повертаючись з церкви з свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі чи в полі, “щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на користь”. Інші гілочки клали в хліви і стайні, за ікону в будинку. Вважалося, що вона має магічну силу і захищає будинок, хлів і двір від грому і пожежі.
Свячена верба користується великою пошаною серед українців. Навіть дрібні гілки, які залишилися після освячення, палили на вогні, щоб вони випадково не потрапили під ноги.
Свяченій вербі приписується магічна сила. Коли навесні виганяли худобу на пасовисько, то конче свяченою вербою – “щоб нечисть не чіплялася до тварин”. Викидали гілки свяченої верби надвір під час граду – “щоб град зупинився”.
Верба цінна також в народній медицині. Коли хворіли люди або тварини, то знахарі варили її з цілющими травами і напували хвору людину чи тварину. Відваром освяченої верби змочували голову і так лікувалися від головного болю. Свячена верба допомагала від лихоманки, ревматизму й гарячки. Товчене листя клали на рани, а настоянку на її листях пили проти шлункових захворювань.
Освячені вербні “котики” кидали в кашу і їли, оскільки вважалося, що через них передасться людям сила весняної енергії на цілий рік. Ковтали “котики” ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, і горло не боліло.
Обсаджували криниці вербами, щоб захистити воду від лихих сил, щоб вода була “пригожа та здорова”. Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски.
Вважалося, що якщо у Вербну неділю посадити кімнатну рослину, то вона приверне в будинок достаток і багатство. При цьому необхідно дотримати всі тонкощі цього обряду. Рослину необхідно садити з товстими листям. Краще всього підійде “грошове” дерево. Але якщо вона протягом місяця зав’яне, то вам доведеться прожити решту життя в бідності.
Вербна неділя – тихе свято, яке краще провести в колі сім’ї. Це дуже благочестиве торжество, адже в цей період все ще триває Великий піст, а попереду християн чекає суворий тиждень посту – Страсна седмиця. У Вербну неділю дозволяється деяке послаблення посту – можна їсти рибу.
