Якщо ви ніколи не задумувалися про домашнього улюбленця, то після відвідин ветеринарного центру «Айболіт» у Корсуні-Шевченківському ця думка стане нав’язливою. Чому? Тому що не може не розтопити серце крихітне кошенятко, яке, бачачи вас вперше, поводиться так, ніби ви добрі друзі — лащиться і «намотує» навколо вас кола, щоб привернути якомога більше уваги до себе. Не знаю, як можна працювати, коли така милота бігає біля тебе? Які ж вони, робочі будні ветцентру? Про це ми дізнавалися «розвідкою боєм».
Як тільки відкриваєш двері «Айболіта», в очі впадає… сова, яка тихенько сидить у клітці. До того, що у ветеринарній лікарні лікують котів-собак, звикли всі. А що тут робить сова? Наташа, так назвали птаха, видно, що вже звикла до уваги. Втім у руки дається лише тій, кому довіряє — медсестрі Наталії Коваленко.
«Спочатку вона була дика, кидалась, а зараз навіть погладити можна, — розповідає Наталія, спокійно відкриваючи клітку і гладячи свою улюбленицю. Виявилось, сова вже місяць, як перебуває у ветцентрі. Привезли ж птаха сюди поліцейські, які знайшли сову з обома перебитими крильми. Довелося робити операцію. — Такий, як раніше, спосіб життя птах уже не зможе вести — не зможе, приміром, полювати. Після перенесеного стресу Наташа не може навіть так «співати», як її одноплемінники. Вона тепер все життя буде залежна від піклування».
Поки сова проживає в «Айболіті», їй підшукують власника. Тож якщо ви любите птахів та готові піклуватися про сову, підходьте у ветеринарний центр.
Окрім сови, мешкає тут і котяча родина. Кішка Аліса з кошенятами почуваються тут господарями, та, на диво, гарно сусідують з птахом. Про життя котяче і розпочалася розмова з ветлікарем, керівником ветеринарного центру «Айболіт» Спартаком Войтиком. Під час розмови з’ясовуємо (увага!), що котів не варто годувати… рибою.
— Справа в тім, що рід котячих походить з пустельних та напівпустельних районів. Це їхня, так би мовити, генетична батьківщина, — пояснює Спартак Войтик. — І їхні нирки влаштовані так, щоб сильно концентрувати мочу. Коли раціон дуже багатий фосфором, то результат буде «на обличчя»: надлишок фосфору призведе до утворення піску, і згодом з нападом сечокам’яної хвороби тварина потрапить до ветеринарної лікарні. А це означає величезний стрес як для тварини, так і для власника, наркоз, 4-5 днів важкої роботи над тваринкою, таблетки, ін’єкції, крапельниці. І це ще якщо власники вчасно зорієнтуються, і не буде вторинного ураження нирок.
Чим же годувати пухнастих чотирилапих? Найкраще, радить лікар, витримувати баланс у харчуванні: корми тваринного походження, кисломолочні продукти, варені яйця, можна використовувати й готові сухі корми для тварин.
Поки розмовляємо, двері «Айболіта» практично не закриваються. Черга є постійно. Лише змінює локацію — то біля медичних препаратів, які продає медична сестра, то біля лікаря. До Спартака Войтика несуть своїх улюбленців і на консультацію, і на лікування. А ще — на стрижки. Так-так, навіть тваринкам потрібно виглядати красиво. В день «інспектування» ветеринарного закладу я нарахувала чотирьох пацієнтів за годину: на крапельницю, консультацію та оперативне втручання. І це при тому, що, за словами Наталії Коваленко, у них того дня було ще не так багато людей з тваринами. Що ж, уявляю, як виглядає їхній завантажений хворими робочий будень.
У випадках, коли тварина потребує першої медичної допомоги, каже Спартак Войтик, її надавати, звісно, потрібно. Приміром, при зовнішніх ушкодженням промити рану, продезінфікувати. А от чого не варто робити — то це давати тварині, яка почуває себе зле, алкогольні напої. Це не допоможе, а от абсолютно протилежний ефект матиме стовідсотково. Не рятує навіть годування хворої тварини сироваткою та сирими яйцями.
— Зачасти перша допомога шкодить набагато більше, ніж сама причина недуги: чи отрута, чи інфекційний збудник, — зауважує ветеринарний лікар та закликає до відповідального ставлення до тварин, адже вони живі істоти, які потребують уваги, правильного відношення. Тому слід задумуватися над тим, аби не нашкодити їм своїми діями.
З часу відкриття ветеринарного центру у березні 2017-го року, за спостереженнями Спартака Войтика, суспільна свідомість щодо відповідального ставлення до поводження з тваринами змінилася на краще. Покращилася і тенденція щодо щеплень від вірусних інфекцій — за три роки було зроблено близько 500 щеплень. В цьому ж році уже проведено більше 300-х вакцинацій.
Про те, що корсунці стали любити тваринок більше, наочно продемонструвала ситуація, що трапилася нещодавно на вулицях міста. Четверо дітей — Артем, Максим, Аня та Даня — побачивши поранену вівчарку, не побоявшись, відвели її гуртом до «Айболіта». Так збіглося, що саме того дня, коли «Надросся» завітало до ветеринарного центру, троє з «рятівного патруля» прийшли у гості до лікаря Спартака, а заодно помилуватися совою та погратися з кошенятками.
«Ми побачили поранену собаку і попросили бабусю перебинтувати їй лапку. А потім відвели її сюди. Вона пішла за нами. Ми не боялися, що вона нас вкусить, бо в неї лапка була поранена», — розповідають рятівники. Якби ж вони цього не зробили, собака могла померти, адже поранення було серйозним, з великою втратою крові, розповідає ветлікар. Зараз вівчарка у дбайливих руках господарів і почуває себе набагато краще.
Відповідальність і хороше ставлення до тварин полягає, за словами лікаря Войтика, не лише в гарному догляді за тваринами, а ще й у правильному вихованні.
— Виховання собаки має бути в пріоритеті. Людина, яка не вміє її виховувати, утримувати собаку не повинна, — звертає увагу Спартак Войтик. — По-друге, у громадських місцях всі собаки повинні бути у намордниках. І, думаю, міській раді треба задуматись над питанням контрою за цим. Як ветлікар нагадую: намордник — це не тільки захист людей від собак, а й захист самих собак від інших собак, тому що сутички між тваринами (особливо бійцівської породи) зазвичай закінчуються тяжкими травмами. Так чи інакше — собака без намордника несе загрозу. Тварину ж треба привчати з малечку, щоб вона до цього ставилася адекватно. Найкраща собака та, яка контрольована.
Ще однією гранню доброзичливого ставлення до тварин є їх чіпування. Це, у свою чергу, буде кроком до вирішення проблеми з безпритульними тваринами, яких на вулицях міста вистачає.
— Корсунці часто порушують питання притулку для бездомних собак. Так от як тільки буде база даних з інформацією про тварину та її власників, буде легше проконтролювати, які собаки на вулицях. Безпритульні чи все-таки ті, які мають власників, — каже Спартак Войтик. — В притулок повинні потрапляти не домашні тварини. Перший крок до чіпування дуже простий. Треба замовити електронний чіп, який менший рисового зернятка. Найдешевший коштує 75 грн. Але найдешевший не означає найгірший. Прийти з ним до ветлікаря та зареєструвати тварину. Кроком до зменшення безпритульних собак на вулицях міста є стерилізація тварин. Два місяці тому було стерилізовано 30 собак буквально за два дні. Це великі темпи, якщо порівнювати з минулим роком. Тоді ми простерилізували всього 40 тварин.
Розмову з лікарем Спартаком Войтиком довелося перервати через пухнастого пацієнта. Той уже лежав на операційному столі і чекав оперативного втручання. Прощаючись, подумалось, як добре, що у нашому місті є такий заклад і справжні професіонали своєї справи, які і лікують, і щиро люблять своїх пацієнтів.
Валентина ДОВГОПОЛА
