Поза сумнівом, долею річки Рось нині вкрай стурбована вся Корсунщина. Водночас треба визнати, що рішучих й ефективних захисників річки у нас не так уже й багато. І нині, коли традиційної для Корсуня-Шевченківської літньої «водної» кризи не оминути, дієвих стратегічних дій влади або ж депутатів ми поки не бачимо. А громадськість хоч і переймається майбутнім річки, та не знає реальних механізмів впливу на ситуацію.
Економічна вигода й екологічне лихо
Тож навіть поодинокі ініціативи корсунців щодо порятунку Росі варті поваги та найактивнішої нашої підтримки. Вже дві зустрічі, 6 та 13 червня, організувало у Києві українське відділення світового Фонду дикої природи (WWF Україна). «Що заважає вільно текти українським річкам?» – такою була тема першої зустрічі. А от під час другої в фокус уваги потрапили малі ГЕС та оцінка їх впливу на довкілля. Проблеми річки Рось на обох цих обговореннях вдалось озвучити корсунцю Олегу Собченку, який торік зініціював створення групи «Рось» на Корсунщині та переймається проблемами нашої головної водної артерії і нині. Вперше проблеми річки Рось взяло до уваги та розгляду WWF Україна.
– Екологічна катастрофа із річкою Рось повторюється з року в рік із прикрою регулярністю. Минулого серпня склалася класична для нас ситуація: здохло риби на 285 млн грн, і з огляду на це відкрито кримінальну справу. Екологічного стоку як такого не було. Місцеве управління водних ресурсів стверджує, що діє згідно з Водним кодексом та Правилами експлуатації водосховищ. А в Правилах (геть застарілих і вже давно не актуальних) враховано «екологічності» – 2,5 м.куб. на секунду. Для водосховища в 15 млн куб. м – це ніскільки, це невелика цівка води, яка тече або її зупиняють. І громада не може нічого вдіяти. Сучасні норми ОВД (оцінки впливу на довкілля) діють для нових об’єктів, які будуються, а для старих ГЕС чіткого законодавства не існує. Мінімум місяць на рік ми маємо воду, яка тхне трупним запахом, та не можемо довести ні ДАВР, ні Мінекології, що є якісь порушення і треба з цим щось робити. Якщо законних способів впливу немає, то яким чином ми маємо рятувати нашу рибу?», – апелював до екологів WWF Україна під час форуму 13 червня Олег Собченко
«Застарілі Правила експлуатації потрібно змінювати», – науковці
Ґрунтовну відповідь надав гідробіолог та іхтіолог, директор Інституту гідробіології НАН України Сергій Афанасьєв:
– Якщо ми кажемо про сучасні малі ГЕС, що будуються правильно, то для них руйнівний вплив на довкілля не характерний (за редакцією С. Афансьєва у 2019 році розроблені «Науково-методичні рекомендації щодо підготовки звіту ОВД при будівництві малої ГЕС», де прописано низку правил, якими слід керуватися при будівництві сучасних малих ГЕС, – ред.). А от у випадку старих гідроспоруд (скажімо, тих, які на Росі) – то це проблема Правил експлуатації водосховищ. Якщо Правила застарілі, прописані з ігноруванням екологічної складової, то їх потрібно змінювати. Адже вони не враховують найважливішого чинника – збереження довкілля, а лише дають ГЕСам заробляти кошти. Це не нормально, коли зупиняють воду, не дають їй проходу, а тоді 3-4 години крутять застарілу турбіну. Проточність повинна бути постійною! Якщо її не забезпечено, отже господар ГЕС зорієнтований винятково на власний прибуток.
Однак для того, щоб діагностувати хвороби Росі, додає науковець, потрібно, щоб прийшов «лікар», здійснив огляд і призначив «лікування». «Технічної експертизи по річці Рось, на жаль, немає», – підтверджує координатор з питань екологічної політики WWF Україна Світлана Матус. Водночас вона запевняє, що прерогативою має бути захист річок, що у випадку з річкою Рось безсовісно ігнорується. «Я підтримую гідроенергетику, АЛЕ на промислових стоках. У нас вже є таких два проекти в Україні. І, на жаль, вони не можуть отримати «зелений тариф». Тобто, як не абсурдно, на природних стоках цей тариф діє, а на промислових – ні», – каже пані Світлана.
Пора діяти
«Законодавством не врегульовано, хто саме уповноважений змінювати чи замовляти Правила користування водосховищами на Росі. І цією прогалиною в законодавстві свого часу скористалися спритні ділки, щоб виписати Правила користування нашими водосховищами у власних інтересах, на шкоду екології Росі», – вважає Олег Собченко. І, власне, тема наукової корупції гостро звучала на форумі, і її визнано загальною проблемою у сфері відносин експертів і замовників наукових висновків для будівництва чи експлуатації.
Відтак в рамках форуму WWF Україна 13 червня Олега Собченка було запрошено до спільної розробки проектів законодавчих змін, використовуючи напрацьований кейс Росі, що містить тривалу переписку комітетів Верховної Ради, Мінекології та Державного агентства водних ресурсів. Написання цих проектів буде здійснюватися разом із провідними юристами-екологами та експертами WWF.
Більш чіткі законодавчі норми, переконані фахівці, оновлення Правил користування водосховищами мають бути зорієнтовані на інтереси природи, а не гаманця виробників електроенергії. І найбільш прогресивний осередок наукового середовища екологічного спрямування, по суті, визнав ці Правила неефективною практикою, і саме поняття «екологічних попусків» визнав застарілим. Вселяє надію й сам факт, що до співучасті в команді професіоналів WWF залучено корсунця, який глибоко переймається питаннями Росі. Це перший крок на непростому шляху до важливих для нас усіх змін. Підтримуймо. І не будьмо байдужими.
Олена МАРЧИК
