З давніх-давен в українців заведено на новорічні та Різдвяні свята колядувати, посівати і щедрувати. В колядках прославляли народження Ісуса Христа. Щедрівками бажали блага сім’ї, дому, плодовитого врожаю в цьому році, а посівалки співали на Свято Святого Василя — «Старий Новий рік». Ці традиції і зараз актуальні і з кожним роком набувають все більшої популярності. Колядувати прийнято у час народження Ісуса Христа — 6 січня ввечері та 7 січня цілий день. Щедрувати – лише 13 січня ввечері. Посівати – 14 січня зранку і вдень.
Яке підґрунтя мають під собою ці традиції — читайте в нашому матеріалі.
Як колядувати і що таке Вертеп?
Ой ішла Колядка
Вулицями в місті,
У стрічках сріблястих,
В світлому намисті.
Іскорки веселі
На сніг розсипала,
„Божий син родився!” –
Усіх сповіщала.
Колядують зазвичай як цілим гуртом, так і вдвох-втрьох. Але гуртове колядування – це вже справжній вертеп, а тому потрібно дотримуватися традицій. Для початку потрібно вибрати голову вертепу – звіздаря. Цій людині дають найвідповідальніше завдання – нести зірку. Зазвичай для цього обирають людину з дзвінким, гучним і гарним голосом, ну і, звичайно, вона повинна ідеально знати всі колядки. Другий за важливістю серед колядників – дзвонар. Він несе дзвін, аби люди чули, що йде вертеп. Третя людина, яка обов’язкова для вертепу, – міхоноша. Обирають зазвичай найсильнішого, оскільки йому носити всі гроші та солодощі, які даруватимуть колядникам господарі. Міхоноша має обов’язково запам’ятати, що подарунки господарі повинні класти відразу в мішок, а не передавати в руки, бо так правильно за звичаєм.
Як правильно щедрувати?
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва».
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
У вечір напередодні Старого Нового року щедрують. Не дарма його називають щедрим. Щедрувальники ходять по домівках і вітають усіх із прийдешнім святом, співають щедрівки, бажаючи добробуту і щастя, здоров’я і процвітання.
Цього дня народ традиційно накривав багаті столи, з м’ясом і салом, а головною стравою вважалася щедра кутя. Готували пироги, млинці, вареники і, звичайно ж, гостинці для щедрувальників. Вважалося, що після заходу сонця починала пустувати нечиста сила. Тому щедрівки були своєрідним захистом будинку і господарів від нечисті.
Як і хто повинен посівати на Старий Новий рік?
Сію, сію, посіваю
З Новим роком всіх вітаю!
Щоб Вам весело жилося,
Щоб задумане збулося,
Щоб ніколи не хворіли,
Щоб нічого не боліло,
Щоб у праці все горіло
Та й в кишені шелестіло!
Щоб, як квіти, Ви цвіли
Та сто років прожили!
Вранці на Старий Новий рік і Святого Василя ходять посівати хлопчики-посівальники, засипаючи зерном домівки родичів, сусідів і знайомих, при цьому співають пісні-посівалки. Є повір’я, що першим на Старий Новий рік до хати повинен зайти чоловік – тоді і врожай буде, і худоба здорова, і в будинку лад. Всім засівальникам заведено давати гроші, частину з яких вони можуть віддати до церкви на пожертвування. Вважається, що зерно, яким посівають, не можна вимітати до заходу сонця.
