13 грудня в Україні відзначали одне із улюблених зимових свят української молоді — свято Андрія Первозванного, або, як кажуть у народі, Андрія. На цей день припадає й інше свято – народне молодіжне свято Калити, тобто зимового сонця.
За численні роки народні традиції міцно переплелись з релігійними і в новому вигляді дійшли до наших днів. Церковне свято Андрія відтоді зветься в народі Калитою, а молодіжні зібрання, що влаштовувалися ще за часів язичества, набули назву «андріївських».
У районній бібліотеці для дітей вже стало доброю традицією проводити Андріївські вечорниці. 13 грудня зала бібліотеки перетворилася на справжню українську світлицю: з піччю, глечиками, рушниками та балакучими кумоньками. А на гостину у бібліотеку завітали учні 8 класу гімназії. Вони отримали чудову нагоду доторкнутися до минувшини, поринути в атмосферу загадковості вечора на Андрія, відчути красу та поезію давніх обрядів.
Колоритності святу додали гадання: дівчата зазирали у майбутнє, ворожили на тарілках, хустках, пшениці – усе відобразили вдумливі і небайдужі до народних обрядів організатори заходу. А які веселощі розгорнулись навколо калити! Рум’яна, запашна, кругла, мов сонце, вона висіла високо під стелею! Біля калити вартував пан Калитинський, був і пан Коцюбинський, який першим під’їхав до калити на коцюбі. Веселі парубоцькі жарти, дівочий сміх, ігри… жоден з присутніх не нудьгував.
Хазяйки вечорниць пригостили усіх варениками з картоплею, капустою, пирогами. А ще привітали присутніх Андріїв з Днем Ангела, побажали їм успіхів у навчанні та всіляких гараздів.
Неллі Дяченко, заступник директора ЦБС по роботі з дітьми
* * *
В той день в районному будинку культури теж було гамірно і весело. На виставу «Андріївські вечорниці» театру малих форм під керівництвом Валентини Зоренко завітали і дорослі, і малі.
Відкрилася завіса — і перед очима глядачів з’явилася справжнісінька українська світлиця. І почалася весела українська обрядодія! Народну феєрію відтворили на сцені юні актори – восьмикласники школи №1. Господиня хати, де відбуваються вечорниці (Дурова Ольга) нетерпляче очікує молодь. А ось в яскравих народних костюмах поспішають до її господи на вечорниці дівчата (Юлія Бойко, Марія Сердюк, Аеліка Швайгер, Дарина Пісковець, Єлизавета Філоненко, Ірина Кожухар). Та хіба ж без хлопців то вечорниці? А ось і вони – веселі парубки, яких так завзято грали Ярослав Федірко, Антон Тараненко, Олександр Завертайло, Ігор Миколенко, Андрій Гибало. Тут і почалися справжні веселощі з жартами, побрехеньками, небилицями, і звісно, паном Калитинським та паном Коцюбинським. Кульмінацією свята стало кусання калити – коржа із діркою посередині, який символізує сонце. А допомагали в постановці народної гри спеціаліст відділу культури РДА Світлана Бойко і учасниці народного аматорського фольклорного колективу будинку культури «Голубка» (керівник Г. Вірченко).
Відтворюючи на сцені фольклорно-обрядове дійство, Валентина Зоренко мала на меті познайомити глядачів з народними звичаями і традиціями, аби не забували ми свого коріння, свого роду, несли у світ свою сутність, духовність та історію.
Тамара Давиденко, художній керівник РБК
