Нестача кисню, брак місць і обмеженість коштів

Як Корсунь-Шевченківська районна лікарня справляється з викликами епідемії

Статистика невтішна: на Корсунщині щодня прогресує захворюваність на коронавірус covid-19. На цьому тлі зросло навантаження і на Корсунь-Шевченківську центральну районну лікарню, яка від 12 вересня почала надавати допомогу тяжкохворим на covid з різних районів Черкащини. Наскільки справляється наша районна лікарня із тими завданнями, які актуалізувалися в плані боротьби з епідемією? Які проблеми можуть виникнути в роботі нашої медичної установи, якщо ситуація загостриться? Про це читайте в нашій розмові з директором КНП «Корсунь-Шевченківська центральна районна лікарня» Олександром Матвієнком.

— Олександре Олександровичу, охарактеризуйте в цілому ситуацію із лікуванням ковідних пацієнтів у ЦРЛ. Скільки зараз перебуває хворих на covid-19 у нашій лікарні?

— У нас постійно лікуються 25-30 хворих: одні виписуються, інші поступають, але кількість пацієнтів із коронавірусом приблизно така ж. З вересня в нашій лікарні на базі інфекційного відділення запрацював госпіталь для лікування ковідних хворих, і вже у вересні ми пролікували 40 пацієнтів. На жаль, з них 12 померло: п’ять — жителі нашого району, інші — з Канівського району і Чигирина.

Зараз кількість ковідних хворих збільшується, але ліжок по області для лікування цих пацієнтів не вистачає. До нас постійно телефонують сімейні лікарі, які шукають вільні місця, проте покласти пацієнта з ковідною пневмонією немає куди. Наразі вже лікують ковідних пацієнтів у Каневі, Городищі та Смілі, які в певній мірі перейняли на себе навантаження, тому на цей час стараються класти хворих по місцю проживання. Але ситуації непередбачувані, тому пацієнтів з інших районів в разі нагальної потреби все одно везуть до нас.

Недавно в інтернеті люди обговорювали тему, чому у нас лікують жителів інших районів, а своїх немає де покласти. Хочу на це питання відповісти так: наприклад, захворів хтось із корсунців, а в Корсуні цього госпіталю немає, треба везти людину у Золотоношу. Але в Золотоноші кажуть: ви не наші, ми вас не приймемо. Як ця людина тоді почуватиметься? Хвору людину потрібно рятувати незалежно від того, де вона прописана. Сьогодні ми рятуємо чужих пацієнтів, завтра десь врятують наших. Це життя людини — і воно найголовніше.

— Яка середня тривалість лікування хворого на коронавірус?

— По-різному. В середньому до двох тижнів. Важка форма лікується довше, але є й такі пацієнти, що виліковується за 5-7 днів.

Звичайно, не всі хворіють на covid-19 у тяжкій формі, дехто переносить хворобу легко і часто навіть не знає, що він хворий. Але приблизно 1/20 захворілих хворіє в дуже тяжкий формі, яка важко піддається лікуванню навіть тими сильними, дороговартісними антибіотиками, які ми застосовуємо. Зазвичай це люди старшого віку із супутніми патологіями, такими як цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, ожиріння.

— Чи правда, що пацієнти мусять самі купувати ліки на лікування?

— Що стосується вартості лікування, не скажу, що повністю, але відсотків на 95 воно для пацієнтів з covid-19 безкоштовне. Трапляється, що у нас не вистачає якихось медикаментів, тоді ми просимо, щоб пацієнт їх докупив.

Коли ми відкривали госпіталь, НСЗУ нам обіцяло заплатити кошти на лікування наперед, але перерахувало їх тільки 20 жовтня. Тому цей місяць ми лікували хворих на covid за кошти районного бюджету. Це ті кошти, які були виділені нам ще весною для боротьби з епідемією. Тоді ж ми закупили засоби захисту для працівників та медикаменти для пацієнтів. Ми їх не використовували, не розбазарювали, і зараз вони стали в нагоді.

— У яку суму в середньому обходиться лікування одного пацієнта?

— Якщо стан пацієнта середньої тяжкості, то орієнтовно 20 тисяч гривень за курс. Якщо стан важкий, то приблизно 30-40 тисяч гривень.

— Які надалі проблеми з лікуванням коронавірусних хворих прогнозуєте?

— Є одна, дуже велика, ідентична, мабуть, для всіх лікарень країни — це нестача кисню для апаратів ШВЛ, оскільки подача кисню хворому — це 50% ефективності лікування важких пацієнтів. Є різні способи подачі медичного кисню пацієнту. Один – із балонів або кріоциліндрів, які потім підключають до апаратів штучної вентиляції легенів та кисневих масок. Другий спосіб – через кисневий концентратор. Він виробляє кисень з навколишнього середовища. Станом на 1 квітня у нас було 4 кисневих концентратори. Коли районний бюджет нам виділив кошти на боротьбу з епідемією, ми, окрім ліків, закупили 1 апарат ШВЛ та 2 кисневих концентратори. Уже у вересні за свої самостійно зароблені кошти ми придбали ще два, тобто на момент відкриття в нашій лікарні госпіталю для хворих на covid у нас було вісім кисневих концентраторів та шість точок з підведенням кисню у реанімації.

По договору із фірмою, яка нам постачала кисень для кріоциліндрів (цієї бочки вистачає на добу роботи апарату), ми отримували 4 циліндри на квартал, і цього було достатньо для забезпечення роботи операційної та ведення післяопераційних тяжких хворих. Зараз, коли почали інтенсивно поступати хворі із covid-19, 4 кріоциліндри нам вистачило на тиждень роботи. В результаті ми свій ліміт вичерпали і звернулися до постачальника про збільшення ліміту. Нам надали ще 4 циліндри і сказали «все». Два з них ми вже використали.

На цей час ми знайшли вихід у закупівлі кисневих концентраторів високого тиску. На сьогоднішній день придбали ще два таких концентратори, завдяки яким плануємо забезпечити нашу реанімацію киснем.

Зараз розглядаємо можливість щодо закупівлі кисневого генератора, який виробляє 90 л кисню за хвилину, щоб бути незалежними від постачальників. Коштує він в середньому два з половиною мільйони гривень, включаючи установку. З цією пропозицією будемо звертатися до депутатів новоствореної міської громади і сподіваємось на їх розуміння та допомогу.

— Чи передбачаєте перепрофілювання інших відділень для лікування коронавірусних хворих в разі загострення ситуації?

— Вже двічі ми готувалися до перепрофілювання і відкриття додаткових ліжок в інших відділеннях, але на той момент запрацювали госпіталі у Смілі і Городищі, і необхідність відпала. Але ми вже напоготові і в разі потреби будемо відкривати нові ліжка.

— Не раз в інформджерелах звучали скарги медиків з різних регіонів країни на невиплату обіцяної грошової допомоги. Чи медпрацівники нашої лікарні її отримали?

— З вересня всі медичні працівники ЦРЛ отримали підвищення зарплати: лікарі отримали додатково 70% від посадового окладу, медичні сестри 50% і санітарки 25% від мінімальної заробітної плати. Додатково ті медпрацівники, які працюють в госпіталі для ковідних хворих, отримують від НСЗУ зарплату, збільшену до 100-300 відсотків, залежно від навантаження і від того, де вони перебувають.

— Дякую за розмову.

 Спілкувалася Світлана Перець