SaveRos’: науковці та екоактивісти – про перші напрацювання, кроки до порятунку річки і труднощі

  Про катастрофічний стан Росі нині багато говорять і ще більше турбуються «на словах». От тільки річці життєво необхідна реальна допомога. Не штатні екологи, не керівництво міста, а корсунська громадськість взялася реалізовувати проект із порятунку нашої головної водної артерії. Рух «Врятувати Рось» завоював підтримку провідних фахівців Інституту гідробіології Національної академії наук України, які нещодавно перебували в науковій експедиції на Корсунщині.   

Впродовж кількох днів фахівці Інституту гідробіології НАН України працювали над дослідженням гідробіологічного стану Стеблівського водосховища та розробкою рекомендацій щодо його поліпшення. Дослідження та комплексний науковий звіт із висновками та рішеннями коштує понад сімдесят тисяч гривень. Ця сума вочевидь є дуже лояльною, адже керівництво Інституту чи не вперше здійснює дослідження такого штибу на замовлення не крупних установ, а звичайних громадян, які прагнуть врятувати річку. Нагадаю, самі ж волонтери спільноти SaveRos’ працюють цілком безоплатно.

Наразі SaveRos’ зареєструвала благодійний фонд, відкрила рахунок. Адже проект із дослідження Росі необхідно дофінансувати приблизно на 20 тисяч гривень. І тепер, коли Інститут гідробіології пішов на зустріч екоактивістам та погодився отримувати оплату за свою роботу частинами, ВАЖЛИВО, аби корсунці не були байдужими і долучалися до спільнокошту. Переказувати кошти можна на картку ПриватБанк: 5169 3305 1947 5401. Рахунок UA13 354347 00000 26007051536798.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

На сьогодні волонтери своїми силами, не витративши жодної копійки благодійних коштів, закупили хлорелу для внесення до Росі. 2 тонни концентрату хлорели голова руху SaveRos’ Олег Собченко придбав власним коштом, ще 2 тонни концентрату в якості благодійного внеску виділив виробник Євгеній Варламов, надихнувшись ініціативністю спільноти. Тепер, коли запущено дуже важливий етап – наукове обгрунтування та діагностика – потрібна підтримка небайдужих громадян. Це може бути 50 чи 100 гривень, може бути більша сума, але головне – це має бути потрібно корсунцям. Гуртом, у спільному прагненні врятувати річку можливо буде не лише акумулювати матеріальні ресурси, а й просунути низку інших, не менш важливих ініціатив.

ЧОМУ ЦЕ КОНСТРУКТИВНО

Конструтивність дій громадського руху SaveRos’ в коментарях “Надроссю” підтвердили під час візиту до Корсуня провідні науковці Інституту гідрології: Владислав Жижеря – кандидат географічних наук, старший науковий співробітник відділу прісноводної гідрохімії, Юрій Воліков – старший науковий співробітник відділу санітарної гідробіології, кандидат біологічних наук, Ольга Кравцова – альголог (фахівець, що вивчає водорості, фітопланктон різних водойм і водотоків), провідний інженер Інституту гідробіологіїЮ, а також очільник експедиції – заступник директора Інституту гідробіології з наукової роботи НАН Володимир Юришинець.

Обширний звіт та чіткі рекомендації науковці сформулюють після комплексної роботи в лабораторних умовах в Інституті, та їхні попередні висновки збігаються із висновками екоактивістів.

* «Надати конкретні рекомендації, – зазначає голова експедиції, – ми зможемо лише після опрацювання отриманого матеріалу. Втім, очевидним є одне – режими роботи самої Стеблівської ГЕС влаштовані так, що вони спричиняють умови, за яких в нижній б’єф потрапляє вода із дуже низьким рівнем кисню. Відтак такі нищівні явища, як замор риби, є неминучими».

* «Першочерговим кроком має бути забезпечення постійної течії, безперервного потоку води», – Володимир Юришинець.

* «Цвітіння в Стеблівському водосховищі уже спостерігається. Бачимо негативні явища, а саме критично низький вміст кисню нижче греблі, зокрема в районі села Яблунівки. Вміст кисню в сонячну денну пору не перевищував 3-х мг на літр води, що є вкрай низьким показником. А о 5-й год. ранку він наближався практично до нуля. Безумовно, такий вміст кисню є згубним для всіх живих істот, які потребують кисню для свого метаболізму, для свого життя. Це важливо, що на Корсунщині є ефективна громадськість. Вона відслідковує ситуацію, аналізує, пропонує рішення. Наприклад, Олег Собченко постійно перевіряє стан води в річці власним приладом. Ми пробували порівняти результати аналізів його оксиметра і нашого. І обидва прилади показали співмірні дан», – каже Володимир Юришинець.

Детальніше: над чим працювала експедиція

– Ми досліджували різні гідрохімічні блоки, абіотичну складову вище та нижче греблі, гідробіологічні показники, які стосуються розвитку мікроводоростей, що викликають цвітіння і формування донної фауни безхребетних, які мешкають на дні. Саме вони є однією із маркерних груп живих істот, з огляду на які роблять висновки про стан водойми, – коментує Володимир Юришинець.

На сьогодні всі необхідні дані уже зібрані. Працювали науковці впродовж трьох днів від світанку до пізнього вечора. Надалі вони оброблятимуть ці дані лабораторно у Києві для того, щоб отримати репрезентативні достовірні дані.

Разом із науковцями усі ці дні працював корсунець Олег Собченко. Просимо його також резюмувати свої враження.

– Насамперед скажу, що попередні висновки науковці вже озвучили. Шкоду від режимів роботи ГЕСів фахівці уже констатували, і ці висновки збігаються із висновками нашої ініціативної групи. Загалом очікуємо повного звіту згідно з європейськими нормами оцінки водойм, аби далі ці звіти можна було обговорювати із міжвідомчою комісією при Регіональному офісі водних ресурсів, аби нарешті змінити режими роботи Стеблівської ГЕС. На жаль, висновки наукової експедиції будуть дещо запізнілими. У зв’язку зі складністю технологічних процесів, деякі аналізи робитимуться не менш як 12 днів, а вже потім науковці, опираючись на них, готуватимуть звіти. А замор відбувається уже зараз. Нині важливо активізувати громаду, насамперед стеблівців. Якби громадськість була більш ініціативною, якби зібралася разом і поставила свої умови господарям ГЕСів, то гуртом ми змогли б захистити нашу річку, не дозволяли б мовчки її виснажувати та вбивати, – каже Олег Собченко.

Повторю, волонтери проекту працюють безоплатно . Небайдужі люди допомагають із коштами, пальним. Роман Боровик, власник екосадиби «Курінь Чорних запорожців» забезпечив за пів-ціни проживання науковцям. Загалом жодна людина, до якої звертались екоактивісти, не відмовила їм у допомозі. Збір коштів триває.

Яку допомогу готові надати ми – нехай вирішить кожен сам для себе. Але пам’ятаймо при цьому, що Рось у нас одна-єдина. Втратимо її – втратимо наш край.

Олена МАРЧИК