Територіальні муки: що очікує місто Корсунь?

Поки об’єднані територіальні громади впевнено господарюють та вибудовують свою інфраструктуру, місто Корсунь-Шевченківський продовжує самотиною проходити стежками децентралізації. Що ж очікує місто? Приєднання до однієї з уже утворених ОТГ чи самостійність наперекір усім «неможливо»? Спробуємо розставити всі крапки над «і».

Для того, аби зрозуміти долю Корсуня-Шевченківського найближчим часом, варто знати, у якому напрямку рухаємося зараз у розрізі адміністративної реформи. Скільки часу залишилося до її завершення та що планується цьогоріч?

2019 — ключовий у реформі децентралізації

23 січня 2019 року Кабінет Міністрів України ініціював перехід до нового етапу реформи децентралізації, який передбачає закріплення вже набутих успіхів і формування спроможних громад. «Першочергове завдання – формування перспективних планів об’єднання. Це основа тих рішень по формуванню бази ОТГ, які будуть прийматися в 2020 році. Наступне – подальша робота з приєднання територіальних громад до міст обласного значення», – зазначив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко на координаційній зустрічі з Центрами розвитку місцевого самоврядування, пише Урядовий портал.

Наступним кроком має бути внесення змін до Конституції щодо децентралізації та прийняття ряду важливих законів, які необхідні для подальшого просування реформи та її завершення. Мешканці громад мають бути забезпечені механізмами та інструментами впливу на місцеву владу та участі у прийнятті рішень. У результаті чергові місцеві вибори восени 2020 року мають відбутися на новій територіальній основі районів та громад, пише державний сайт «Децентралізація».

Що з «містом обласного значення»?

Чи не тому спробою «вскочити у останній вагон» терреформи став такий бажаний для місцевої влади Корсуня-Шевченківського статус міста обласного значення. Щоб його отримати, делегація з нашого міста у складі мера Олександра Гайдая, секретаря міської ради Сергія Старчевода та колишньої очільниці бюджетної комісії Наталії Симоненко кілька разів виступала на засіданнях Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування у Києві.

З яким результатом повернулися зі столиці? Як пояснив Сергій Старчевод, подібних заяв, як з Корсуня, в Комітет надійшло багато. Саме тому має бути прийняте універсальне рішення. «Нам пообіцяли повідомити, коли буде результат. Але поки що ніхто не виходив на зв’язок», — каже секретар міської ради.

Шукаємо цю інформацію безпосередньо на сайті Комітету і бачимо, що питання про надання Корсуню-Шевченківському статусу міста обласного значення минулого року розглядалося тричі. Зокрема, під час засідання Комітету 3 жовтня 2018-го року головуючий Сергій Власенко зауважив — корсунці «зробили величезну річ»: “Ви, в принципі, примусили нас задуматись про перегляд власного рішення, тому що насправді позиція Комітету була достатньо жорстка — ми вважаємо, що з моменту старту реформи децентралізації надання статусу міста обласного значення окремим населеним пунктам буде дестимулювати об’єднання територіальних громад. У нас є іще низка клопотань щодо надання такого статусу. Ви вже зрушили нас з тієї точки, на якій ми знаходимось”.

Пояснюючи, для чого Корсуню потрібен статус міста обласного значення, секретар міської ради Сергій Старчевод зазначив:

— Ми просимо надати статус міста обласного значення, щоб ми змогли приєднати сільські ОТГ. Коли набули чинності зміни до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», які дозволяють містам обласного значення приєднувати об’єднані територіальні громади, ми прийняли на сесії рішення про направлення звернення до Моринської ОТГ щодо приєднання її до міста Корсуня-Шевченківського. Моринська ОТГ відмовила нам, мотивуючи тим, що ми не маємо сьогодні статусу міста обласного значення і наша пропозиція не відповідає вимогам законодавства.

Втім, як зауважив С.Власенко, корсунці хочуть приєднання, «щоб не проводити вибори», та закликав їх бути чесними.

Вже під час наступного засідання, що відбулося 17 жовтня, перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеслав Негода назвав «не дуже ефективним ходом» запропонований Корсунем варіант.

«Тому що він не відповідає ні методиці, ні взагалі логіці. Тому що Корсунь-Шевченківський взагалі мав бути центром всієї великої громади», — зазначив він.

 Приєднання?

Поки доля Корсуня-Шевченківського не має чітких обрисів, громадяни стали турбуватися, чи часом не приєднають місто до якоїсь з існуючих на території Корсунь-Шевченківського району громад? У пошуках відповіді на це запитання ми направили інформаційний запит у Департамент регіонального розвитку Черкаської ОДА і отримали офіційну відповідь від директора Департаменту Романа Карманніка.

В документі зазначено, що в розробленому облдержадміністрацією і схваленому рішенням облради від 25.06.2015 р. (зі змінами від 18.12.2018 р.) Перспективному плані формування територій громад області передбачено створення Корсунь-Шевченківської об’єднаної територіальної громади у складі однієї (!) Корсунь-Шевченківської міської ради.

Згідно з пунктом 1 статті 8¹ Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільного приєднання територіальних громад», добровільно приєднатися до об’єднаної територіальної громади, визнаної спроможною, має право суміжна сільська, селищна територіальна громада, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад області належить до цієї об’єднаної територіальної громади. Добровільне приєднання міської ради не передбачено Законом», йдеться у відповіді Департаменту.

Отож боятися бути приєднаним до будь-якої сільської чи селищної об’єднаної територіальної громади підстав немає. Втім, як і немає підстав надіятися на отримання статусу міста обласного значення. Лишається, як у відомому вислові «Contra spem spero!» — «Сподіватися без надії».

Валентина ДОВГОПОЛА